На пленарному засіданні Східного економічного форуму у вересні 2026 року президент Росії Володимир Путін вперше настільки відверто визнав, що російські влади виявилися не готовими до серії українських атак на нафтопереробну інфраструктуру. За його власними словами, у Кремлі «виходили з того, що це чисто цивільні об'єкти, і вони не можуть бути об'єктами якихось атак навіть в умовах збройного конфлікту», однак «в цьому сенсі помилилися». Результатом, як констатував сам глава держави, стало обвалне падіння виробництва нафтопродуктів і наймасштабніший паливний кризис в сучасній історії Росії. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на заяву Путіна, яку також транслювала The Moscow Times.

Визнання системної помилки та закликання до «готовності до всього»

Відповідаючи на пряме запитання журналістів, чи мають росіяни звикати до дефіциту бензину, Путін не став заперечувати масштаб проблеми. «Ми повинні бути готовими до всього. Лише наша готовність дасть розуміння всім, хто хоче нам нашкодити, що краще цього не робити», — заявив він. Формулювання фактично підтвердило, що нестача палива на заправках — це не тимчасовий збій, а довгострокова реальність, з якою доведеться жити населенню. Раніше, за даними РБК-України, виробництво бензину в Росії наприкінці серпня 2026 року впало приблизно до 70 % рівня внутрішнього споживання, а на заправках у Єлецькому районі Липецької області вже утворилися величезні черги, на багатьох АЗС палива не виявилося взагалі.

«Дзеркальна відповідь» та обіцянки відновлення

Путін також заявив, що на удари по НПЗ Росія «змушена відповідати дзеркально» і що ця відповідь «виявилася значною». При цьому він пообіцяв, що нафтокомпанії «вже активно самі захищають свої об'єкти» і «поступово відновлюють пошкоджені заводи». Конкретного терміну він не назвав, обмежившись фразою: «Думаю, 10 % залишених ми відновимо в найближчий час». Посилення ППО, за запевненням президента, триватиме «поки триває СВО». На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше назвав спроби Росії забезпечити себе паливом через імпорт з Індії, Китаю, Казахстану чи Білорусі «історичним анекдотом».

Протирічливі дані

У заявах Путіна та в подачі матеріалу різними виданнями простежується невідповідність у оцінці причин кризи. З одного боку, на ВЕФ-2026 президент прямо визнав внутрішню помилку: влади «помилилися», вважаючи, що НПЗ не стануть ціллю атак. З іншого боку, в інтерв'ю «Коммерсанту» (зі посиланням на той самий форум) дефіцит палива був поданий переважно як наслідок цілеспрямованої спроби України «зруйнувати сезон відпусток» у російських громадян, що зміщує акцент із системної вразливості інфраструктури на мотиви противника. Крім того, фраза «10 % залишених ми відновимо» допускає двозначне тлумачення: незрозуміло, відраховується цей відсоток від загальної кількості пошкоджених потужностей чи від частки, яку ще не відновлено на момент виступу. Жодне з джерел не наводить незалежних даних про фактичний обсяг виведених з ладу переробних потужностей, що робить оцінку масштабу відновлення неможливою без додаткової верифікації.

Політичні ризики та суспільний резонанс

Аналітики, чий огляд наводить UNIAN зі посиланням на BBC, вказують, що паливний кризис послаблює політичні позиції Путіна. Масові черги на АЗС, регіональні заборони на вивезення бензину та зростання цін формують стійкий негативний фон, який важко нівелювати риторикою про «дзеркальну відповідь». Посидіння, проведене Путіним із керівництвом нафтокомпаній (про деталі якого повідомляє Life.ru), завершилося обіцянками посилити захист об'єктів і збільшити імпорт, однак конкретні терміни та обсяги поставок із-за кордону публічно не розкриті. Таким чином, на початку вересня 2026 року Росія опинилася в ситуації, коли глава держави змушений одночасно визнавати провал у захисті критичної інфраструктури та попереджати власне населення про необхідність «бути готовим до всього» — формулювання, яке в умовах триваючого конфлікту сприймається як визнання хронічного, а не епізодичного характеру паливного дефіциту.