Народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв'ю РБК-Україна розкрив деталі підготовки законодавчої ініціативи, яка має стати основою для глибокої реформи Служби безпеки України. За його словами, виконувач обов'язків голови СБУ Олександр Поклад на закритому засіданні комітету 10 листопада 2026 року підтвердив свою підтримку трансформації відомства, спрямованої на остаточне розмежування його повноважень в економічній сфері та зміну моделі звітності. Веніславський підкреслив, що комітет уже перейшов до практичної фази: наявні напрацювання щодо визначення правового статусу СБУ переводяться у формат повноцінного законопроєкту, ухвалення якого запустить системні зміни.
Закрите засідання та справа «Карфаген»: що сказав т.в.о. голови СБУ
Ключовим моментом обговорення на комітеті 10 листопада стала доповідь Олександра Поклада про ситуацію з його підлеглими, які є фігурантами резонансної справи «Карфаген». Т.в.о. голови СБУ підтвердив, що відповідні співробітники були відсторонені від виконання обов'язків. Веніславський зазначив, що засідання проходило у закритому режимі, тому розголошувати повний обсяг доповіді він не має права. Тим не менш, нардеп вказав, що за підсумками дискусії комітет отримав від Поклада прямі запевнення у підтримці глибокої реформи відомства. Формулювання «глибока реформа» в контексті заяви Веніславського означає не косметичні зміни, а структурне переосмислення функцій СБУ, включно з перерозподілом повноважень та зміною механізмів підзвітності.
Мети реформи: відсторонення від економіки та нова модель звітності
Відповідно до позиції, озвученої Веніславським, центральним елементом майбутньої реформи має стати остаточне позбавлення СБУ повноважень, що дозволяють втручатися в економічну сферу. Нардеп також окреслив мету зробити Службу «непідзвітною» у певному сенсі — йдеться про перегляд наявних механізмів публічної звітності відомства. Веніславський пов'язав необхідність таких змін з уроками справи «Карфаген», зазначивши, що саме концентрація економічних та силових повноважень в одному відомстві створювала підґрунтя для зловживань. На його переконання, ухвалення законопроєкту дозволить у майбутньому уникнути загроз аналогічного характеру. При цьому нардеп підкреслює, що процес має бути завершений у розумні терміни, а не перетворитися на багаторічну дискусію без практичного результату.
Баланс реформи та воєнних завдань: два компоненти СБУ
Веніславський звернув увагу на те, що в умовах війни, яка триває, підхід до реформи СБУ має бути «дуже виваженим». Він виділив два ключові компоненти відомства, які мають зберегтися і в новій моделі. Перший забезпечує виконання бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення — це оперативні та розвідувальні функції у зоні активних бойових дій. Другий компонент спрямований на запобігання терористичним діям з боку ворожих агентів усередині країни та протидію штучному розхитуванню внутрішньополітичної стабільності. За словами нардепа, обидва напрямки є критично важливими для національної безпеки й мають бути враховані в тексті майбутнього законопроєкту. Реформа, таким чином, не передбачає скорочення силових чи розвідувальних функцій СБУ, а спрямована на усунення дублювання повноважень та виключення втручання у господарську діяльність.
Декларації співробітників: закритий контур замість повного відкриття
Окремо Веніславський висловився щодо питання публічності декларацій про доходи співробітників СБУ. Нардеп заявив, що не підтримує ідею повного відкритого доступу до таких документів, оскільки це створює серйозні ризики — як для самих співробітників, так і для ефективності роботи відомства. Замість цього він запропонував модель «закритого контуру»: доступ до декларацій та інформації про доходи працівників СБУ матимуть співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Це дозволить перевіряти спосіб життя, рівень та обґрунтованість доходів співробітників, не виносячи чутливі дані у публічне поле. Комітет Верховної Ради, за словами Веніславського, підтримує цю концепцію і має намір закладати її у законодавчі ініціативи. Мета подвійна: не допустити, щоб співробітники СБУ чи розвідувальних органів отримували на своїх посадах доходи поза заробітною платою та брали участь у корупційних схемах, одночасно захищаючи їх від розголошення інформації, яка може бути використана противником.
Контекст: космічні сили та мобілізаційні ризики
У межах того ж інтерв'ю Веніславський торкнувся й інших тем національної безпеки. Раніше нардеп оцінив можливості України щодо створення Космічних сил до кінця 2027 року, окресливши цей проєкт як частину довгострокової стратегії зміцнення обороноздатності. Окрім того, він попередив, що Росія може протягом одного-двох місяців посилити мобілізаційні заходи, що вимагатиме від Києва оперативної реакції на рівні розвідки та контррозвідки. Ці заяви підкреслюють, що реформа СБУ розглядається не у вакуумі, а в контексті комплексного зміцнення інститутів безпеки на тлі збройного конфлікту, який триває, та ескалації на фронті.