Верховна Рада України зробила важливий крок до зміцнення фінансової бази вітчизняного оборонно-промислового комплексу та підтримки Сил оборони. У першому читанні було успішно підтримано законопроєкт №15400, який кардинально змінює підхід до розподілу фінансових надходжень від сфери державного експортного контролю. Ініціатива передбачає спрямування 100% плати за оформлення та видачу дозвільних документів до спеціального фонду державного бюджету, звідки гроші цільовим чином надходитимуть у розпорядження Міністерства оборони України.
Суть законодавчої ініціативи та розподіл коштів
Згідно з положеннями законопроєкту, що вносить зміни до Бюджетного кодексу України, всі ліцензійні збори та платежі за експортні документи у військовій сфері перестають розчинятися у загальних витратах бюджету. Заступниця міністра оборони Анна Гвоздяр наголосила, що експортний потенціал українського ОПК та першочергове забезпечення фронту є тісно взаємопов'язаними пріоритетами держави. Пропонований механізм гарантує, що зібрані кошти розподілятимуться у рівних пропорціях суворо за двома напрямками: фінансування закупівлі та ремонту озброєння, а також грошове забезпечення військовослужбовців.
Контекст розвитку українського ОПК та експортний механізм
Новий законопроєкт органічно доповнює стратегію держави щодо перезапуску збройного експорту в умовах повномасштабної війни, що триває. Нагадаємо, що ще 1 липня 2026 року набула чинності постанова Кабміну № 875, яка встановила чіткі правила та плату за оформлення дозволів — 20% вартості готових виробів та 30% вартості комплектуючих за безумовного пріоритету внутрішніх постачань для ЗСУ. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що український ОПК вже володіє потужностями, що перевищують можливості державного бюджету, тому контрольований вихід на зовнішні ринки стає критично важливим інструментом для виживання та розвитку виробництва.
Суперечливі дані
Попри широку підтримку ініціативи в парламенті та активне обговорення в експертних колах, в інформаційному полі зберігаються дискусії щодо обсягів можливих надходжень та потенційних ризиків. Критики та частина профільних експертів вказують на складність прогнозування точних сум відрахувань до спецфонду Міноборони, оскільки обсяги експорту залежать від геополітичної кон'юнктури та чинних обмежень на постачання до певних юрисдикцій. Водночас представники оборонного відомства наполягають на прозорості процедур і запевняють, що постачання за кордон жодним чином не послаблять обороноздатність країни, а навпаки, створять додатковий фінансовий буфер для модернізації армії.
Перспективи та експертні оцінки
Експерти оборонного ринку оцінюють ухвалення законопроєкту в першому читанні як позитивний і прагматичний сигнал для українських виробників. Можливість реінвестувати кошти від експортних мит безпосередньо в армію та нові розробки дозволяє вітчизняним підприємствам не зупиняти виробничі лінії. Представники Міноборони зазначають, що поточне голосування — це лише черговий етап на шляху до побудови досконалої, прозорої та ефективної архітектури військово-технічного співробітництва України з міжнародними партнерами.