Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв'язку «Рассвет», яку офіційно позиціонують як цивільний широкополосний інтернет для віддалених територій, транспорту та промисловості. Однак, згідно з даними розслідування Центру оборонних реформ, з яким ознайомився РБК-Україна, проєкт має виражений військовий вимір і фактично стає російською відповіддю американському Starlink. На фото з чистого приміщення видно інженерів у білих халатах та захисних ковпаках, які працюють над сонячними батареями та бортовим обладнанням супутника — на тлі щитів із логотипами «МегаФону» та «Рассвет».

Від «МегаФону» до федерального проєкту

Історія «Рассвет» почалася у 2020 році як дослідницька ініціатива мобільного оператора «МегаФон». Поступово проєкт інтегрували у державні програми, а у 2025 році оператора «Бюро 1440» формально включили до федерального проєкту «Інфраструктура доступу до мережі Інтернет». За оцінками авторів дослідження, загальна вартість програми становить близько 6,1 мільярда доларів. Основу системи мають скласти 292 низькоорбітальних супутники, а також наземна інфраструктура управління, шлюзові станції та користувацькі термінали. Федеральний план передбачає запуск у 2025–2030 роках загалом 383 апарати: 292 для основної угруповання та ще 91 як заміна.

Військовий вимір «Рассвет»

Центр оборонних реформ вказує на низку ознак подвійного використання системи: зв'язок між командними пунктами та передовими позиціями, координація артилерії та авіації, обмін розвідувальною та картографічною інформацією, підтримання зв'язку під час руху та управління безпілотними літальними апаратами. Автори дослідження зазначають, що у червні 2026 року Володимир Путін фактично визнав використання «Рассвет» для управління БПЛА на фронті. Крім того, за їхніми оцінками, систему можуть застосовувати для підвищення точності російської навігаційної системи GLONASS.

Хто стоїть за фасадом приватної компанії

Формально проєкт реалізує приватна компанія «Бюро 1440», але, згідно з даними розслідування, за цим фасадом стоять ресурси великого холдингу X Holding, зв'язки зі спецслужбами, підтримка «Роскосмосу», кадри російської космічної галузі та виробнича мережа з понад 1300 компаній. Публічно Москва називає «Рассвет» «суверенною відповіддю» Starlink, проте реальна архітектура проєкту спирається на державні та корпоративні ресурси, а не лише на приватний капітал.

Відставання від графіка та плани на 2026–2027 роки

Розгортання системи вже відстає від початкового графіка: перші апарати планували вивести на орбіту у 2025 році, але першу партію з 16 супутників запустили лише у березні 2026-го, причому один із них згодом зійшов з орбіти. Другий запуск відбувся 19 липня 2026 року і, за даними спеціалізованих сервісів, також включав 16 апаратів. Після цього угруповання налічувало 31 супутник. Генеральний директор «Бюро 1440» Олексій Шелобков заявив, що 2026 рік має стати етапом експлуатаційного тестування системи в реальних умовах. До кінця 2026 року Росія наміряється довести угруповання до 156 супутників, а у 2027 році — розпочати комерційну експлуатацію.

Суперечливі дані

У відкритих джерелах існують розбіжності в оцінках масштабу та строків. Згідно з дослідженням Центру оборонних реформ, до кінця 2026 року угруповання має досягти 156 апаратів, чого, за оцінкою авторів, вже достатньо для підтримки зв'язку та передачі даних у обмеженому режимі, а повноцінний перехід до практичного використання можливий лише на початку 2027 року. Разом з тим, як випливає зі заяви, наведеної українськими ЗМІ (Насонов), до 2027 року йдеться вже про 300 супутників «Рассвет», які нібито зможуть «повністю контролювати» Україну. Ці цифри та характер загрози суттєво відрізняються: перша оцінка спирається на підтверджені запуски та федеральний план, друга — на прогнозні та значною мірою оціночні заяви. Крім того, спочатку заявлені строки запуску (2025 рік) не збіглися з фактичними (березень 2026 року), що підтверджує системне відставання проєкту від графіка.

Слабкі місця системи

Одна з ключових вразливостей «Рассвет» — залежність від іноземних компонентів, китайських каналів постачання та західного обладнання, доступ до якого зберігається попри санкції. Саме від цієї залежності Москва декларує прагнення позбутися, але на поточному етапі вона залишається структурною проблемою проєкту. Найближчі місяці покажуть, чи зможе «Бюро 1440» регулярно запускати нові апарати та швидко нарощувати угруповання, що визначить, чи перетвориться «Рассвет» на практично придатну для військових потреб систему супутникового зв'язку чи залишиться на стадії тривалих випробувань.