З 27 серпня Росія веде фактично безперервну серію нальотів реактивних ударних БПЛА по Києву та Київській області, комбінуючи їх із традиційними бензиновими «шахедами». За даними РБК-Україна, за вісім днів поспіль противник запустив тисячі дронів, серед яких частка реактивних моделей — «Герань-4» та «Герань-5» — у окремих хвилях перевищувала дві третини. Під ударами опинилися склади та розподільчі центри торговельних мереж, логістичних компаній і підприємств, залучених до оборонно-промислового комплексу. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков раніше публічно заявляв, що в Києві «кожен день і кожну ніч» відчуватимуть відповідь за удари по інфраструктурі Ozon, однак, за інформацією джерел видання, до ескалації Москва готувалася і виробництво реактивних дронів нарощувала задовго до цих загроз.

Від «Герані-3» до «Герані-5»: хронологія переходу на турбіну

Першою в нинішній російській лінійці реактивних БПЛА стала «Герань-3», чиє бойове застосування проти України фіксувалося ще у 2025 році. На початку 2026 року в ході комбінованих атак вперше була задіяна «Герань-5», а у травні стало відомо ще про одну модель — «Герань-4». Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що у липні Росія застосувала у п'ять разів більше реактивних БПЛА, ніж у червні, а у серпні проти України було використано вже понад 2800 таких апаратів. З 27 серпня схема нальотів змінилася кардинально: реактивні дрони перестали бути епізодичним доповненням і стали системним компонентом кожної хвилі. Вночі на 27 серпня з 258 запущених ударних БПЛА близько третини Повітряні сили визначили як реактивні; вдень того ж дня з приблизно 140 апаратів понад 100 були реактивними, і більшість із них направили саме в бік столиці. 1 вересня вдень реактивними виявилися 72 з 99 запущених БПЛА, а 2–4 вересня їхня частка, за оцінками Повітряних сил, становила приблизно половину всіх застосованих «шахедів».

Виробничі плани: що Москва готує до листопада

Розмовники РБК-Україна в різних військових колах підкреслюють, що нинішня схема атак не є коротким експериментом. Групуванню, безпосередньо що здійснює удари по Україні, щоденно виділяють близько 160 ударних дронів — як реактивних, так і бензинових. За даними джерел видання, у вересні Москва планує виготовити 2700 одиниць «Герань-2», 1200 — «Герань-4», 800 — «Герань-5» і 5000 — «Гербер». До листопада, за тією ж інформацією, противник наміряється завдяки нарощенню виробництва довести частку реактивних дронів в атаках приблизно до 80 %, залишивши близько 20 % за традиційними бензиновими «шахедами». Таким чином, поточні виробничі можливості дозволяють Росії підтримувати практично щоденні дроніві нальоти в тому режимі, який Україна спостерігає вже тиждень.

Технічні характеристики та вузькі місця

Головна відмінність реактивних БПЛА від бензинових — швидкість і висота польоту. «Герань-4» має крейсерську швидкість близько 320 км/год і здатна підніматися до 4 км. Значно більша «Герань-5» летить зі швидкістю приблизно 450–600 км/год і набирає висоту вище, що робить її складнішою для перехоплення зенітними комплексами, розрахованими на низьколітні повільні цілі. За даними порталу ГУР War&Sanctions, у реактивних «Геранях» Росія використовує турбореактивні двигуни китайського виробника Telefly. Однак, за інформацією РБК-Україна, з КНР надійшло лише близько 3000 таких двигунів — шоста частина від потреби Москви. Саме тому Кремль шукає способи самостійно налагодити їхнє виробництво. Ще в серпні ГУР повідомляло, що Росія припинила випуск «Герані-3»; розмовники видання пов'язують це з перерозподілом комплектуючих на більш ефективні, за оцінкою Москви, «Герань-4» та «Герань-5».

Протирічливі дані

Різні джерела по-різному інтерпретують характер поточної кампанії. РБК-Україна, спираючись на виробничі плани та заяви військових джерел, характеризує перехід на реактивні дрони як довгострокову стратегічну перестройку, розраховану на місяці. The Washington Post, у свою чергу, описує масові запуски реактивних БПЛА насамперед як тактичний прийом для перевантаження та виснаження засобів ППО України, тобто як інструмент, призначений «випалити» зенітні ракети й відкрити простір для подальших ударів. Обидві версії не виключають одна одну, проте розходяться в оцінці горизонту планування: тактичне перевантаження припускає тимчасовий характер, тоді як виробничі цифри на вересень і листопад вказують на стійку програму. Крім того, основна маса публікацій фокусується на Києві та Київській області як головному напрямку, тоді як окремі повідомлення (зокрема про ураження найбільшого комплексу складів у Одеській області) свідчать, що географія реактивних нальотів ширша, ніж це випливає з київського наративу. Точні цифри щоденного виробництва та фактична частка реактивних дронів у кожній конкретній хвилі, за даними різних джерел, варіюються: в одній атаці це близько третини, в іншій — половина, а в окремих денних хвилях — понад дві третини запущених апаратів.

Чого чекати восени

Сукупність наявних даних вказує на те, що в осінній період Україна має очікувати не лише збереження, а й подальшого посилення частки реактивних БПЛА в комбінованих нальотах. При плановому переході до 80-відсоткової частки турбінних дронів до листопада навантаження на ППО та системи раннього виявлення зросте кратно: швидкість 450–600 км/год і висота польоту в кілька кілометрів скорочують час реакції зенітних підрозділів. Одночасно з цим Москва, за наявною інформацією, паралельно готує нові масовані комбіновані атаки, в яких реактивні та бензинові дрони застосовуватимуться в ще щільніших хвилях. Для цивільного населення це означає, що періоди між хвилями ударів скорочуватимуться, а число цілей, що потрапляють під обстріл в межах однієї серії, — розширюватиметься за межі початкового переліку логістичних і торговельних об'єктів.