Україна та Європейський Союз домовилися про спільні кроки з захисту зернового коридору в Чорному морі, роботу якого, за оцінкою Києва, цілеспрямовано намагається зруйнувати Росія. Про це, посилаючись на публікацію глави МЗС України Андрія Сібіги в соцмережі Х (Twitter), повідомляє РБК-Україна. За даними видання, 8 вересня 2026 року Сібіга провів телефонну розмову з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, під час якої сторони обговорили не лише морський коридор, а й посилення протиповітряної оборони України у відповідь на російські ракетні атаки.

Телефонна розмова на тлі нічних ударів

Розмова відбулася одразу після нової хвилі масованих ударів Росії по українській території. Як передає РБК-Україна, Сібіга проінформував Каллас про наслідки атак і наголосив, що Україні терміново необхідно посилити протиповітряну оборону, насамперед проти балістичних ракет. Міністр подякував за змістовну дискусію на нещодавній неформальній зустрічі глав МЗС країн ЄС і закликав перевести розмови в конкретні рішення, відповідні масштабу загрози.

Зерновий коридор та продовольча безпека

Окремо міністри обговорили спроби Росії зруйнувати роботу морського коридору України. Сібіга заявив, що продовольча безпека не може ставати заручницею російської агресії, і висловив надію на підтримку ЄС у забезпеченні стабільної роботи коридору та безперебійних експортних поставок. Напередодні Тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН сторони узгодили спільні кроки з питань продовольчої безпеки. Київ наполягає, що Росія має нести відповідальність за кожен вимір своєї агресії — від балістичних ударів по містах до свідомих загроз глобальній продовольчій безпеці.

Протиповітряна оборона та санкції

Сібіга також наполягає на введенні більш жорстких санкцій проти виробництва балістичних ракет в Росії та всієї «екосистеми», яка це виробництво забезпечує. За його словами, Росія не повинна вважати, що може безкарно тероризувати українські міста. Ця позиція узгоджується з раніше звучалими в Києві оцінками щодо спроб Москви перетворити Чорне море на зону постійного тиску на морську логістику.

Суперечливі дані

Між джерелами існує розбіжність у датованні телефонної розмови. РБК-Україна та поточна хроніка відводять їй 8 вересня 2026 року, тоді як публікація на домені gazeta.ru, присвячена скарзі Сібіги Каллас на масований удар, датована 21 серпня 2026 року за URL-адресою матеріалу. Таким чином, одна версія відносить обговорення до кінця серпня, інша — до початку вересня. Крім того, кількість постраждалих від влучання безпілотника в приміщення телеканалу «Ми-Україна» в перших повідомленнях вказувалася як п'ять осіб, однак згодом ця цифра була переглянута в бік збільшення. Точні оновлені дані на момент підготовки матеріалу не були остаточно зафіксовані в первинних джерелах.

Наслідки масованої атаки по Києву

На тлі дипломатичного контакту розгорілися наслідки нічної атаки. За даними, наведеними в матеріалі, ворожий безпілотник влучив у приміщення телеканалу «Ми-Україна», де в той момент велася трансляція марафону «Єдині новини»; за першими даними постраждали п'ять осіб, згодом кількість зросла. Внаслідок нічного удару в Києві постраждали, щонайменше, 14 багатоповерхівок, а також школа, поліклініка, супермаркет і автозаправна станція. Столична прокуратура відкрила провадження за фактом воєнного злочину. Президент Володимир Зеленський назвав удар умисним, заявивши, що мета полягала в максимальній кількості жертв і руйнувань серед мирного населення. Поліція Києва оприлюднила перші кадри моменту влучання ракети.