Росія кардинально переглянула тактику повітряних атак на Україну, перейшовши до масованого застосування реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5». Основним напрямком ударів, за даними РБК-Україна, стали Київ та Київська область. У вересні, за наявною інформацією, РФ готує серію комбінованих атак із одночасним застосуванням ракет і дронів; під загрозою перебувають склади в кількох областях та об'єкти енергетики. Саме в цьому контексті українське командування змушене перестроювати всю систему протидії БПЛА, оскільки звичні засоби проти класичних «Шахедів» проти реактивних моделей або не працюють, або працюють із суттєво зниженою ефективністю.

Технічні характеристики: що робить реактивні дрони іншою категорією цілі

Ключова відмінність реактивних «Гераней» від традиційних бензинових «Шахедів» — швидкість і висота польоту. «Герань-4» розвиває крейсерську швидкість близько 320 км/год і здатна підніматися на висоту до 4 км. Значно більша «Герань-5» летить зі швидкістю від 450 до 600 км/год і набирає висоту до 6 км. Для порівняння: звичайна «Герань-2» — це повільний гвинтовий апарат, який українська ППО перехоплює з ефективністю, що перевищує 90%. Реактивні моделі, навпаки, виводять ціль із зони досяжності значної частини відносно дешевих засобів ураження, що стали основою боротьби з класичними «шахедами».

Чому кулемети та дрони-перехоплювачі безсильні

За словами українського військового керівника Ігната, типовий дрон-перехоплювач фізично не має достатньої швидкості, щоб наздогнати реактивну ціль. Кулеметні групи отримують критично мало часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль взагалі виходить за межі їхніх можливостей. «На відміну від традиційних бензинових „шахедів“, реактивні неможливо збивати з кулеметів і звичайних дронів-перехоплювачів», — підкреслив він. Навіть переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) стикаються з обмеженнями: їхня стеля ураження становить близько 4,5 км, тоді як росіяни, як правило, ведуть реактивні апарати на висоті 5 км і вище. «Шанси на ураження реактивних дронів із ПЗРК менші», — пояснив Ігнат, додавши, що лише в рідкісних випадках, коли БПЛА летить достатньо низько і повільно, перехоплення з ПЗРК можливе — такі епізоди вже фіксувалися.

Що українські військові застосовують зараз

Перш за все для протидії реактивним «шахедам» залучені авіація та зенітні ракетні комплекси. Пілоти перехоплюють такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами. При цьому, як зазначає Ігнат, авіація не може одночасно працювати в тій самій зоні, де діють наземні ЗРК, — залежно від погодних умов і тактичної обстановки командування оперативно приймає рішення про те, які засоби і де слід застосовувати. Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з «шахедами» з відносно дешевого ешелону ППО в значно дорожчий і водночас більш дефіцитний.

Дефіцит ракет і статистика перехоплення

В України існує гострий дефіцит зенітних керованих ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM. «Військово-політичне керівництво робить усе можливе, щоб партнери надali нам більше засобів захисту — зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу „повітря-повітря“ різних типів, особливо напередодні зими», — заявив Ігнат. Загальний рівень перехоплення реактивних БПЛА, за його оцінкою, становить трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат був вищим: 1 вересня Повітряні Сили повідомили, що з 72 запущених вдень реактивних дронів вдалося збити або придушити 57 — майже 80%.

Нові перехоплювачі та завдання на осінь

30 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що рівень шкоди від російських БПЛА всіх типів необхідно довести до понад 90%, окремо назвавши реактивні дрони найскладнішою ціллю. Міністр оборони Євген Хмара повідомив, що в України вже є чотири типи потенційних перехоплювачів, здатних збивати реактивні «шахеди», і всі вони пройшли польові випробування. Зараз ведеться робота над максимально швидким доведенням цих розробок до необхідного рівня. Завдання на осінній період — підняти ефективність протидії дронам ще вище та компенсувати дефіцит західних ракет власними рішеннями.

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у цифрах не виявлено. Водночас варто зазначити різницю між двома показниками перехоплення реактивних дронів: загальна оцінка Ігната — «трохи більше 60%» — і результат конкретної атаки 1 вересня (57 із 72, або близько 79%). Ці дані не суперечать одне одному: перша цифра відображає середню ефективність за період, друга — результат одного конкретного дня, в якому, ймовірно, були більш сприятливі умови для ППО. Різниця між 60% і 90%+ (ефективність проти традиційних «Шахедів») наочно демонструє, наскільки складніша задача з реактивними моделями. Окремої суперечності в характеристиках дронів між джерелами не виявлено.