17 серпня 2026 року український повітряний простір продовжує залишатися зоною інтенсивних бойових дій, де тактика противника зазнає радикальних змін. Як повідомляє РБК-Україна, Росія все активніше переходить до застосування реактивних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які за своїми характеристиками все більше нагадують крилаті ракети. Це створює безпрецедентні складнощі для систем протиповітряної оборони (ППО) України, скорочуючи час на виявлення та знищення цілей до критичних секунд.

Швидкість як головна зброя: еволюція «Герані»

Головна перевага нових російських дронів перед традиційними «Шахедами» — це швидкість. Якщо ранні версії дронів з реактивним двигуном залишалися відносно повільними через аеродинамічну конструкцію, то сучасні модифікації, такі як «Герань-5», демонструють характеристики, що співмірні з крилатими ракетами. Старший аналітик Українського центру безпеки та співробітництва Антон Земляний зазначає, що висока швидкість робить ці цілі надзвичайно складними для ураження: «Їх збивати набагато складніше через їхню високу швидкість. Це поки що головна проблема і головна перевага цих засобів».

Еволюція конструкції призвела до того, що термін «реактивний дрон» став умовним. Головний редактор Defence Express Олег Катков підкреслює, що сучасні апарати РФ вже не є просто доопрацьованими безпілотниками, а являють собою повноцінні крилаті ракети, що вимагає від української оборони перегляду тактики перехоплення.

Економічна дилема ППО: ціна перехоплення

Для боротьби з високорухливими цілями Україна змушена залучати комплекси малої та середньої дальності, такі як Mistral, Skynex та Gepard, здатні ефективно працювати по швидких об'єктах. Однак використання дорогих західних систем, таких як Patriot, SAMP/T або IRIS-T, проти відносно дешевих дронів створює серйозну економічну проблему. Ракети цих систем коштують у сотні разів дорожче самих дронів, що робить такий обмін економічно невигідним у довгостроковій перспективі.

Саме тому ключовим напрямком розвитку української ППО залишаються дрони-перехоплювачі. Аналоги українських P1-Sun, вартість яких неспівмірно нижча за традиційні зенітні ракети, розглядаються як найбільш перспективне рішення. Однак, за словами експертів, поки що залишається відкритим питання, чи зможуть існуючі та розроблювані моделі перехоплювачів ефективно працювати проти найшвидших цілей нового покоління.

Технологічна гонка та нові розробки

З'явлення більш швидких російських цілей запустило новий виток технологічної гонки. Україна активно розробляє нові моделі перехоплювачів, включаючи кодифікований швидкісний дрон TAF Kolibri-10, який вже доступний через систему DOT-Chain Defence. CEO компанії Yartura Олег Букаренко раніше повідомляв, що дрони-перехоплювачі літакового типу в перспективі також отримають реактивні двигуни, що дозволить їм конкурувати за швидкістю з новими загрозами.

Здатність України ефективно відповісти на зміну тактики противника залежить від швидкості розробників та замовників озброєння. Як зазначає Олег Катков, технологічні можливості для створення ефективних засобів протидії існують, але вони вимагають часу та ресурсів для реалізації.

Суперечливі дані

У експертному середовищі існують розбіжності щодо точної класифікації нових російських дронів. З одного боку, ряд джерел та військових оглядачів продовжують називати їх «реактивними дронами», підкреслюючи їхнє походження від безпілотників. З іншого боку, експерти, такі як Олег Катков, наполягають на тому, що сучасні модифікації, особливо «Герань-5», конструктивно та функціонально ближчі до крилатих ракет. Ця відмінність важлива, оскільки вона впливає на тактику їхнього виявлення та способи перехоплення: ракети вимагають інших алгоритмів роботи ППО, ніж традиційні БПЛА.