Над Києвом уже понад рік працює розподілений «купол» радіоелектронної боротьби, який глушить реактивні дрони «Шахед», ракети, а також будь-які ударні системи, що використовують супутникову навігацію для наведення. Про це в подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» розповів співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков. За його словами, систему було створено ще до поточного року, і відтоді її послідовно посилюють: за дванадцять місяців кількість засобів РЕБ навколо столиці зросла більш ніж утричі, оскільки російські дрони нарощують кількість модулів у CRPA-антенах і вимагають дедалі щільнішого придушення.
Як працює купол і що він реально глушить
Механіка захисту будується на придушенні навігаційних і радіоканалів управління. Поки дрон чи ракета коригують траєкторію за супутниковими сигналами або через mesh-радіозв'язок з оператором, засоби РЕБ вводять у цю навігацію зростаючу похибку. Саме тому купол добре працює на реактивні «Шахеди», на ракети й на будь-які апарати, що залежать від супутникової навігації. За оцінкою Юркова, це не ізольована установка, а розподілена мережа з сотень точок по всьому місту; це підтверджує і радник президента з оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов, який повідомив про завершення спеціальної операції з розгортання обладнання на багатьох сотнях локацій із залученням усіх основних виробників засобів РЕБ.
Чому купол — не панацея: математика похибки
Ключове обмеження, на яке вказує Юрков, пов'язане з інерціальною навігацією. Коли дрон «глушать» на підльоті, його внутрішня інерціальна система продовжує вести його за інерцією з похибкою близько 1% — приблизно 10 метрів на кілометр. Якщо придушення сталося на відстані 25 км, накопичене відхилення становитиме близько 250 метрів. Це означає, що дрон, наведений на міст, може впасти у воду, а наведений на підстанцію — в житловий будинок. Звідси головний висновок фахівця: купол захищає конкретні критичні об'єкти, а не все місто, яке залишилося під загрозою.
Що потрібно для повноцінного захисту столиці
На думку Юркова, щоб купол працював як задумано, навколо Києва і Київської області необхідно вибудувати багатоешелонну оборону і «вести» «Шахеди» ще з території Росії. Тоді на момент входу в місто похибка наведення зросте до 2–3 км, і дрон не долетить до цілі: він упаде в лісі або, в найгіршому разі, в якомусь населеному пункті, але вже не в Києві і не у багатоповерхівці. Цей підхід підкреслює, що РЕБ — лише один із шарів ешелонованої оборони, а не заміна кінетичному знищенню цілі.
Оцінка експертів: шар оборони, а не «срібна куля»
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський раніше пояснював, що радіоелектронна боротьба не замінює фізичне збивання дронів і є одним з елементів багаторівневого захисту. Повну безпеку, за його оцінкою, забезпечує тільки кінетичне знищення цілі за межами житлової забудови. Таким чином, РЕБ-купол над Києвом — це значний інженерний крок вперед, який знижує, але не усуває ризик ударів; його ефективність безпосередньо залежить від того, наскільки глибоко і ешелоновано вибудувана система перехоплення на підльоті до столиці.
