Умови масованих атак безпілотників питання захисту тилowych та прифронтових мірів дедалі частіше зводиться не лише до фізичного перехоплення дронів, а й до придушення їхньої навігації. У матеріалі РБК-Україна співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков пояснив, як саме засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) впливають на балістику «Шахедів», дрон-ракет «Бандероль» та крилаті авіабомби (КАБ), і чому в сучасному протистоянні важливіше не збити кожну ціль, а позбавити її можливості точно влучити в запрограмований об'єкт. За його словами, РЕБ можна порівняти з «невидимою ракетою» у складі комплексу ППО: вона діє на ціль, не знищуючи її фізично.
Фейкові цілі та «невидима ракета» РЕБ
Ключовою проблемою масованих атак, за оцінкою Юркова, є велика кількість хибних цілей. На сотню реальних «Шахедів», за його словами, може припадатися до 200 фейкових дронів, які використовуються для відволікання української ППО та витрати дорогих засобів перехоплення. При цьому, як зазначає експерт, такі цілі не обов'язково знищувати: якщо вони оснащені дешевшою та менш захищеною системою навігації, їх можна просто відвести від запрограмованого маршруту за допомогою засобів РЕБ. «Їх потрібно вміти визначати, але не обов'язково збивати. Їх можна просто відводити ефективною роботою засобів РЕБ», — пояснив Юрков. Таким чином, навіть якщо класична ППО не здатна перехопити всі дрони, РЕБ може не дати їм точно досягти цілі.
Помилка відведення та залежність від погоди
Ефективність відведення безпосередньо залежить від метеорологічних умов. За словами Юркова, у найгірших умовах помилка наведення може становити 200–300 метрів, а в окремих випадках сягати 500–600 метрів. У сприятливих умовах ця величина скорочується приблизно до 20–40 метрів. Це означає, що РЕБ не гарантує «нульового» промаху, але суттєво знижує ймовірність влучання в критично важливий об'єкт, перетворюючи точковий удар на промах на сотні метрів. Саме тому, на думку експерта, придушення навігації стає самостійним та економічно обґрунтованим елементом оборони, а не лише доповненням до фізичного перехоплення.
Різний захист для прифронтових та великих мір
Юрков підкреслює, що підхід до захисту прифронтових мір та великих центрів центральної, південної та західної України має принципово відрізнятися. Для прифронтової смуги він пропонує розгортати велику кількість невеликих комплексів, персональних детекторів та засобів РЕБ на кожну одиницю автомобільної та іншої військової техніки, а також окремі засоби дальнього виявлення та придушення, щоб дрони втрачали можливість виконати завдання ще на ворожому боці. «Це мають бути невеликі комплекси, але їх має бути велика кількість», — зазначив він. Для великих мір, навпаки, допустима потужніша та добре замаскована від розвідки інфраструктура, а забезпечувати кожного жителя персональним детектором відеосигналів або встановлювати автомобільний РЕБ на кожну машину, на його думку, недоцільно, оскільки не всі типи дронів здатні долетіти до центральних та західних регіонів.
Економіка війни як фактор оборони
Окремий акцент експерт робить на економічній логіці захисту. Використання великої кількості недорогих радарів меншої дальності ускладнює противнику вибір зброї для їх знищення: застосування балістичної ракети або КАБ проти дешевого радіолокатора економічно не обґрунтовано. «Потрібно, щоб економіка війни залишалася на нашу користь. Навіть якщо ворог застосовує ракети на мільйони доларів проти РЕБ, який коштує десятки тисяч, або проти радіолокатора, який коштує сотню, дві чи три, економіка залишається на нашу користь», — каже Юрков. Таким чином, стратегія будується на тому, щоб кожен удар противника по засобам оборони коштував йому дорожче, ніж потенційний ефект від цього удару.
