Відмова двох крупних медичних закладів столиці Естонії від добових чергувань спровокувала серйозні дискусії у професійному середовищі. Ляене-Талліннська центральна лікарня та Північно-Естонська регіональна лікарня (PERH) запровадили 12-годинні зміни заради безпеки пацієнтів, проте нововведення викликало невдоволення серед медсестер і санітарів, змушуючи частину з них шукати нове місце роботи.

Причини та аргументи медичних керівництв

Рішення відмовитися від 24-годинних змін обґрунтоване прагненням знизити ризики лікарських помилок та професійного вигорання. Як пояснила директорка з сестринської справи PERH Катре Зірел, чисельні дослідження підтверджують високий ступінь втоми персоналу при інтенсивній роботі, яка багаторазово зростає до кінця добового чергування.

Водночас керівництво Іда-Талліннської центральної лікарні зберігає колишній формат роботи. Керівниця сестринської справи цього закладу Кетлін Палло зазначила, що подібні зміни впроваджувалися і раніше, але брак кадрів нерідко змушував лікарні повертатися до добових змін.

Труднощі організаційного характеру та логістика

Перехід на короткі зміни створив логістичні та побутові проблеми для співробітників. Санітарка PERH вказала на збільшення транспортних витрат і часу на дорогу через необхідність приїжджати до лікарні по чотири-п'ять разів на тиждень, а також висловила подив збереженням цілодобових чергувань для лікарів.

Акушерка Ляене-Талліннської центральної лікарні розповіла про складнощі поєднання графіків у родині медиків, де обоє подружжя працюють у сфері охорони здоров'я. За її словами, 12-годинні графіки порушують звичний уклад життя за відсутності цілодобової роботи дитячих садків та ускладнюють повернення додому пізно вночі через відсутність громадського транспорту.

Позиція Союзу медсестер та ризики для галузі

Союз медсестер підтримує загальну тенденцію скорочення робочої зміни, однак вказує на системні проблеми сектору. Голова організації Кятлін Ліллемаа зазначила, що кожна п'ята медична сестра суміщає роботу в кількох місцях, а скорочення змін може призвести до дефіциту помічників на другій роботі та зростання навантаження на решту співробітників.

Експерти побоюються, що подібні зміни можуть спровокувати кадрову кризу не лише у великих клініках, а й у регіональних лікарнях, яким стане складніше забезпечувати безперервне цілодобове чергування. На думку представників профспілок, для врегулювання ситуації необхідні єдині галузеві правила та загальнонаціональний консенсус між медичними закладами.

Наслідки реформи для ринку праці

Ситуація в талліннських клініках демонструє крихкість балансу між безпекою пацієнтів та соціальними потребами працівників охорони здоров'я. Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть лікарні знайти компромісні рішення для утримання кадрів, або реформа вимагатиме корекції з боку міністерства та керівництва клінік.