Увечері 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці під Києвом місцеві жителі зібралися біля приватного будинку та, за повідомленнями в соціальних мережах, атакували будівлю, у підвалі якої, як стверджувалося, утримувалися чоловіки, що самовільно залишили військові частини. Інцидент викликав широкий резонанс та спровокував серію офіційних реакцій: від службової перевірки в Нацгвардії до кримінального провадження в ДБР. Військовий омбудсмен Ольга Решетилова у своїй заяві, переданій РБК-Україна, розкрила деталі, які суттєво змінюють картину того, що сталося: серед тих, хто перебував у будинку, були не лише новобранці, а й бійці з багаторічним бойовим досвідом.
Що сталося у Петропавлівській Борщагівці
За даними, що з'явилися в соцмережах, жителі Петропавлівської Борщагівки увечері 2 листопада оточили один із приватних будинків, у підвалі якого, за їхнім твердженням, утримувалися військовослужбовці, які самовільно залишили свої частини. Командувач Національної гвардії Олександр Півненко згодом підтвердив, що в будинку дійсно перебували військовослужбовці НГУ, виявлені після самовільного залишення місця служби. Нацгвардія ініціювала службову перевірку обставин інциденту, заявивши, що за її результатами винних буде притягнуто до відповідальності.
Решетилова: серед затриманих були ветерани боїв за Маріуполь та Азовсталь
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова у коментарі для РБК-Україна уточнила склад тих, хто перебував у пункті дислокації. За її словами, крім мобілізованих, у будинку були присутні військовослужбовці, які пройшли бої за Маріуполь і Азовсталь, а також пережили російський полон і повернулися до стрій. «Окрім мобілізованих, перебували військовослужбовці, які пройшли бої за Маріуполь, Азовсталь, російський полон і повернулися до строю. Захищати свою державу, цивільне населення, українських дітей. Населення ж віддячило їм плювками, яйцями, вибитими вікнами та підлітками, що матюкаються», — заявила омбудсмен. Її слова вказують на те, що інцидент торкнувся не лише новобранців, а й досвідчених бійців, що посилює суспільний резонанс події.
Розслідування та офіційні реакції
Решетилова повідомила, що в рамках перевірки буде встановлено, чи мали місце порушення процедур і етапів проходження служби стосовно як новобранців, так і військових, які повернулися після самовільного залишення частини. Паралельно уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зажадав провести перевірку подій у Петропавлівській Борщагівці та засудив будь-які напади на військовослужбовців у тилу. Департамент спеціальних розслідувань (ДБР) відкрив кримінальне провадження за фактом того, що сталося. Керівник Офісу президента Кирило Буданов назвав події неприпустимими, а правоохоронні органи продовжують з'ясовувати всі обставини інциденту.
Довіра між суспільством та армією: питання залишається відкритим
Центральною тезою заяви Решетилової стала оцінка наслідків інциденту для громадянського суспільства. Омбудсмен прямо вказала, що те, що сталося, «підриває довіру між суспільством та армією». «Чи зможемо ми відновити довіру між військом та суспільством, яке вкотре підірване вчорашніми подіями, — питання відкрите. Очевидно, кожному й кожній потрібно докласти до цього зусиль. Не кожен і не кожна хочуть це робити», — підсумувала вона. Ці слова фіксують системну проблему: в умовах триваючої війни епізоди агресії з боку цивільних осіб щодо військовослужбовців у тилу створюють додатковий розрив між армією та суспільством, яке вона захищає.
Контекст та подальші кроки
Інцидент у Петропавлівській Борщагівці став одним із найпублічніших випадків зіткнення місцевого населення з військовослужбовцями в тиловій зоні за останній час. Одночасна реакція Нацгвардії, ДБР, омбудсменів та Офісу президента свідчить про те, що влада розглядає подію як прецедент, що вимагає не лише правоохоронного, а й інституційного реагування. Підсумки службової перевірки НГУ та кримінального провадження ДБР, а також результати перевірки, яку анонсувала Решетилова, визначать, чи будуть вжиті додаткові заходи щодо захисту військовослужбовців та відновлення довірчих відносин між армією та громадянським суспільством.
