«Єдина Росія» лідирує на виборах до Держдуми: що показують протоколи та ДЕГ

18 вересня 2026 року в Росії розпочалася кампанія з виборів до Державної Думи нового скликання, яка тривала кілька днів і супроводжувалася, за даними спостерігачів, фактами тиску на незалежних спостерігачів, примусу бюджетників до голосування та масовими фальсифікаціями. Ще на старті голосування українські правоохоронні органи та омбудсмен Верховної Ради Дмитро Лубинець попереджали, що Москва готує незаконне голосування на тимчасово окупованих територіях України, створюючи видимість «нормального життя» в захоплених регіонах. СБУ, у свою чергу, закликала українських громадян, які опинилися в зоні окупації, не брати участі в цих виборах. Попри це, міру обробки протоколів Центральна виборча комісія РФ публікувала проміжні дані, які фіксують стійке лідерство партії влади.

Результати після обробки протоколів: домінування «Єдиної Росії»

За даними, зафіксованими після обробки близько 14% протоколів, «Єдина Росія» набрала близько 57% голосів. На другому місці опинилася КПРФ з результатом близько 14%, на третьому — ЛДПР (9%), на четвертому — «Нові люди» (8%), а замикання п'ятірки «Справедлива Росія» з 5,16%. Важливо підкреслити, що всі перелічені партії, за винятком формальних відмінностей у назвах та програмних деклараціях, роками демонструють повну лояльність Кремлю і не представляють жодної реальної опозиції чинному режиму. Таким чином, навіть за наявності кількох партій, що пройшли до парламенту, політична конкуренція в країні фактично відсутня, а голосування має ритуальний характер.

Дистанційне електронне голосування: цифри, які не сходяться

Окремий пласт даних надав так зване дистанційне електронне голосування (ДЕГ), яке в російському суспільстві та серед міжнародних спостерігачів вважається одним із найменш прозорих і найбільш вразливих до маніпуляцій інструментів. За результатами ДЕГ «Єдина Росія» отримує 49,06% голосів, «Нові люди» — 15,42%, КПРФ — 12,26%. Примітно, що результати ДЕГ не враховують Калінінградську область. Розрив між показниками ДЕГ та загальними даними за паперовими протоколами — зокрема, двічі більша перевага «Нових людей» в електронному сегменті (15,42% проти 8%) — викликає додаткові питання щодо репрезентативності та достовірності кожного з каналів підрахунку.

Регіональні вибори: чинні голови утримують посади

Паралельно з голосуванням до Держдуми в Росії проходили вибори глав восьми регіонів — Мордовії, Тиви, Чечні, а також Білгородської, Брянської, Пензенської, Тверської та Ульяновської областей. За даними ЦВК, у семи з восьми регіонів лідирують чинні голови або тимчасові виконувачі обов'язків, тобто ті самі особи, які й раніше очолювали відповідні території. Найбільш показовий приклад — Чечня: після обробки всього 2,4% бюлетенів Рамзан Кадиров лідирує з результатом 97,35% голосів. Подібні цифри, що фіксуються на вкрай малій вибірці, традиційно викликають сумніви в об'єктивності підрахунку, однак за умов відсутності реальної альтернативи та тиску на виборчі комісії результат передбачувий.

Суперечливі дані

При порівнянні різних джерел виявляється суттєва різниця в етапах обробки протоколів і, відповідно, в підсумкових цифрах. Базові дані, зафіксовані на етапі обробки близько 14% протоколів, показують «Єдину Росію» на рівні 57%. Однак за інформацією, опублікованою на пізнішому етапі — після обробки 83% протоколів, — Центральна виборча комісія РФ озвучила інші проміжні підсумки, які, за формулюванням представників ЦВК, свідчать про те, що партії «виступили гідно». Конкретні відсоткові значення на позначці 83% в відкритих джерелах представлені з варіаціями, що ускладнює точне порівняння з даними на 14-й позначці. Крім того, розбіжність між загальними результатами та даними ДЕГ (зокрема, щодо «Нових людей» і КПРФ) залишається неофіційно поясненою. Обидві версії — ранній зріз на 14% і пізній на 83% — фіксують лідерство «Єдиної Росії», однак абсолютні цифри та розрив між партіями можуть відрізнятися залежно від етапу підрахунку.

Контекст: окуповані території та позиція Києва

Окремої уваги заслуговує географічний аспект голосування. Омбудсмен Верховної Ради Дмитро Лубинець ще до початку кампанії заявляв, що Росія готує незаконні «вибори» до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України з метою створення видимості легітимності та «нормального життя» в захоплених регіонах. Він закликав українських громадян не брати участі в голосуванні. Служба безпеки України також поширила звернення до громадян у зоні окупації з рекомендацією бойкотувати ці вибори. Таким чином, частина голосів, формально враховуваних в підсумках ЦВК РФ, була отримана на територіях, які не визнаються міжнародною спільнотою як частина Росії, що додатково підриває легітимність опублікованих результатів.

Підсумки: формальна легітимність без політичної конкуренції

Сукупність даних — від 57% «Єдиної Росії» на ранньому етапі підрахунку до 97,35% Кадирова в Чечні на 2,4% оброблених бюлетенів — малює картину голосування, в якому результат передумовлений задовго до відкриття виборчих дільниць. Відсутність реальної опозиції, тиск на спостерігачів, маніпуляції через ДЕГ та проведення голосування на окупованих територіях роблять ці «вибори» скоріше адміністративним ритуалом, ніж механізмом вираження волі виборців. Для міжнародного спостерігача ключовий висновок полягає в тому, що навіть за наявності кількох парламентських партій політична система Росії залишається однопартийною за суттю, а будь-які коливання цифр у межах 5–10 пунктів не змінюють загальної картини.