Вночі 19–20 вересня 2026 року Сили оборони України провели одну з найбільших повітряних операцій за всю історію конфлікту. За даними, розкритими самим Міністерством оборони РФ і переданими виданням РБК-Україна, українська сторона застосувала понад дві тисячі ударних безпілотників, а також крилаті ракети «Фламинго» та «Pelican». Російське оборонне відомство, традиційно приховуючи точний обсяг засобів ураження, які використовував противник, тим не менш не змогло не визнати безпрецедентний масштаб повітряного нападу на територію країни-агресора.
Безпрецедентний масштаб: що застосували Сили оборони
Згідно зі звітом МО РФ, за добу російська система ППО нібито знищила та придушила 1 951 український дрон. Окрім безпілотників, у відомстві заявили про знешкодження восьми ракет «Фламинго» та ще однієї крилатої ракети, яка, за їхніми словами, «відхилилася від курсу та впала в безлюдній місцевості». При цьому жодних візуальних чи документальних доказів цих тверджень російська сторона не надала. Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, офіційно підтвердив, що Сили оборони в ході операції застосували дрони, ракети «Фламинго» та «Pelican», не розкриваючи при цьому точної чисельності залучених засобів.
Цілі операції та колапс у Москві
У російському оборонному відомстві заявили, що Україна намагалася зірвати хід виборів до Державної думи РФ, які проходили в ці дні. Незалежно від того, наскільки ця версія відповідає дійсності, наслідки атаки для російської столиці виявилися відчутними: у Москві почався, за словами низки спостерігачів, справжній авіаційний колапс. Обмеження на роботу аеропортів, масові скасування рейсів та спрацювання систем оповіщення перетворили 20 вересня на один із найважчих днів для цивільної авіації РФ за весь час війни.
Суперечливі дані
Між цифрами, озвученими російською стороною, та загальними оцінками масштабу операції існують помітні розбіжності. Якщо МО РФ фіксує 1 951 збитий дрон за добу, то загальна сума застосованих безпілотників, за даними РБК-Україна, перевищувала дві тисячі. Різниця в кілька сотень апаратів може свідчити або про те, що частина дронів досягла цілей, або про те, що деякі були втрачені з інших причин. Крім того, твердження про те, що одна крилата ракета «впала в безлюдній місцевості», не підкріплене ні координатами, ні фотографіями, ні даними незалежних моніторингів. Російське відомство, як і в попередніх звітах, не розкрило точну кількість засобів ураження, які, за його ж оцінкою, застосувала Україна, що робить повну верифікацію цифр неможливою.
Відповідні загрози з Москви
На тлі проведеної операції російські влади, дотримуючись усталеної риторики, анонсували «помсту». У Міністерстві оборони РФ заявили, що «збройні сили Російської Федерації продовжать та посилить удари високоточною зброєю по військових об'єктах у Києві». Подібні формулювання, як зазначають українські аналітики, стали стандартним елементом післявоєнної пропаганди і не завжди корелюють із реальними військовими діями в наступні дні.
Контекст: чому це важливо
Операція 19–20 вересня 2026 року стала поворотним у кількох відносинах. По-перше, вона продемонструвала здатність Сил оборони України координувати одночасне застосування тисяч безпілотників і крилатих ракет по численних цілях на величезній території. По-друге, вибір моменту — на тлі виборів до Держдуми — вказує на стратегічне намір завдати удару по внутрішньому політичному процесу країни-агресора. По-третє, авіаційний колапс у Москві підтвердив, що навіть за наявності багаторівневої ППО масована хвиля дронів здатна паралізувати цивільну інфраструктуру одного з найбільших міст світу.