Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса під час зустрічі з журналістами повідомив, що українська розвідка зафіксувала факт передачі російському військовому керівництву завдання від політичного керівництва РФ розробити план проведення операції в кількох варіантах у напрямку Києва та Чернігова. За його словами, відповідна інформація надійшла від розвідувальних служб і була верифікована за кількома незалежними джерелами, що, як підкреслив Паліса, підвищує ступінь достовірності даних. Заява прозвучала на тлі тривалих бойових дій на кількох ділянках фронту і викликала широкий відгук, оскільки йдеться про потенційне перенесення активних дій безпосередньо в близькість столиці України.

Планування, а не початок наступу

Ключовим у заяві Паліси є розмежування між самою фазою планування та фактичним початком бойових дій. Він прямо зазначив, що, за наявними в Києва даними, російська сторона поки лише розглядає та опрацьовує кілька можливих варіантів розвитку подій, а не приступає до безпосереднього наступу. Таким чином, наявність у командування ЗС РФ планів кількох сценаріїв не тотожне запуску операції: це попередня стадія, на якій оцінюються варіанти, логістика та умови для можливого удару. Паліса підкреслив, що саме на цій стадії українська сторона прагне не допустити формування умов, за яких російські війська взагалі змогли б приступити до наступальних дій у зазначених напрямках.

Суперечливі дані

Тут важливо чесно відобразити внутрішню неузгодженість, яка присутня навіть в межах однієї заяви. З одного боку, розвідка повідомляє, що завдання з планування операції вже поставлене перед російським військовим керівництвом. З іншого боку, Паліса прямо заявив, що формування наступальної групування ЗС РФ по напрямках Києва та Чернігова Україна на даний момент не фіксує. Ці два факти не суперечать одне одному за змістом — планування сценаріїв може вестися без видимого накопичення сил, — проте вони створюють суперечливу картину для зовнішнього спостерігача: заявлено про підготовку, але відсутні фізичні маркери у вигляді перекидання та групування військ. Крім того, вся інформація ґрунтується на одній публічній заяві представника Офісу президента зі посиланням на розвідроботи, які не можуть бути незалежно верифіковані сторонніми спостерігачами, що вимагає ставитися до заяви з застереженнями і не трактувати її як підтвердження неминучості наступу.

Реакція українського Генерального штабу

За словами Паліси, український Генеральний штаб вже опрацював потенційні сценарії відповіді, оборони та протидії у разі реалізації російськими військами будь-якого із запланованих варіантів. Це означає, що Київ розглядає сценарій удару по Києву та Чернігову як реальний ризик, який підлягає плануванню, а не як гіпотетичну загрозу. При цьому українська сторона підкреслює, що підготовка до оборони та протидії ведеться паралельно зі зусиллями з недопущення самого початку наступальних дій противником, тобто стратегія будується за двома контурами: стримування до початку операції та готовність до відбиття у разі її запуску.

Контекст на фронті

Заява прозвучала на тлі того, що Росія продовжує наступальні дії на кількох ділянках фронту, зокрема в Харківській та Донецькій областях, тоді як українські військові проводять локальні контратаки, стримуючи просування противника. За даними Інституту вивчення війни (ISW), в останні дні ЗСУ змогли відбити частину російських атак поблизу Куп'янська, Борової та Лимана. Таким чином, обговорення можливої операції в напрямку Києва та Чернігова відбувається в умовах активної, але локальної фронтової динаміки, де жодна зі сторін не демонструє ознак великомасштабного перенаправлення зусиль на зазначені напрямки — що узгоджується з оцінкою Паліси про відсутність видимої наступальної групування.