За інформацією, отриманою Bloomberg від трьох джерел, близьких до російського керівництва, Москва готує сценарій посилення ударів баллістичними ракетами по Україні. У центрі уваги — об'єкти в Києві, зокрема в центрі столиці, а також інфраструктурні цілі в інших українських містах. За оцінкою співрозмовників видання, переговорні рамки, навколо яких будувався дипломатичний трек, фактично розсипалися, і сторони повернулися в початкову точку конфлікту.

Переговори застрягли

Як стверджують джерела, у Кремлі більше не розраховують на домовленості, які, за їхніми попередніми очікуваннями, могли бути досягнуті Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час зустрічі на Алясці. Зусилля Вашингтона щодо припинення війни, за даними Bloomberg, поки не дали прориву; частину причин співрозмовники бачать у тому, що адміністрація Трампа зосереджена на конфлікті з Іраном. При цьому в Москві дедалі частіше інтерпретують українські удари по російських НПЗ та логістичних об'єктах як атаки з боку країн НАТО, пов'язуючи це з постачанням західної зброї та розвідувальних даних.

Баллістика як інструмент тиску

Чотири особи, близькі до Кремля, повідомили, що за відсутності дипломатичного прогресу Москва бачить мало альтернатив подальшому посиленню бойових дій для досягнення своїх цілей. Ключовим залишається територіальне вимога: Росія очікує, що США будуть чинити тиск на Україну заради передачі східної частини Донецької області, що Київ послідовно відхиляє. Співрозмовники Bloomberg оцінюють шанси на швидкий прорив як дуже низькі, хоча в Росії досі чекають можливих нових пропозицій від Стива Віткоффа та Джареда Кушнера.

На тлі повідомлень про підготовку баллістичних ударів увагу привертає й розширення арсеналу. За даними низки видань, Росія вперше отримала від КНДР баллістичні ракети KN-30; експерти зазначають, що похибка таких систем вимірюється кілометрами, що обмежує їхню точність при ураженні конкретних цілей, але не знімає загрози для інфраструктури та населення.

Позиція Вашингтона

В ООН заступник постпредставника США Ден Негреа закликав Росію та Україну припинити удари по цивільних об'єктах і повернутися до столу переговорів, наголосивши, що військового рішення конфлікту не існує і Вашингтон готовий сприяти мирному процесу. Екс-спеціальний представник президента США з України Кіт Келлог, у свою чергу, заявив, що не очікує скорого завершення війни і вважає, що Володимир Путін не готовий зупинятися і може прагнути захоплення нових територій.

Суперечливі дані

Сторони по-різному оцінюють стан дипломатичного треку. За версією російських джерел, переговорні рамки «фактично розсипалися» і Москва розглядає ескалацію як основний інструмент тиску. Американська сторона, навпаки, продовжує публічно просувати переговорний сценарій: Негреа закликає до діалогу і заявляє про готовність Вашингтона сприяти миру, а в Кремлі, за тими самими даними, досі чекають нових пропозицій від Віткоффа та Кушнера. Таким чином, розбіжність полягає не в фактах, а в оцінці перспектив переговорів: Москва інтерпретує їх як застряглі, Вашингтон — як заморожені, але не вичерпані.