За оцінками західних чиновників, переданими виданню The Guardian, Росія продовжує вести війну проти України в умовах структурного дефіциту особового складу: щомісячні втрати внаслідок бойових дій перевищують кількість нових військовослужбовців, яких вдається залучити до армії, приблизно на 6 тисяч осіб. Згідно з тими самими даними, за останні два місяці Москва активно нарощувала набір — близько тисячі осіб на день, — однак навіть цей темп виявився недостатнім для компенсації загиблих та поранених на фронті.

Дефіцит поповнення на фронті

Як зазначає один із західних чиновників, різниця між числом втрачених у боях і числом набраних військовослужбовців зараз становить близько 6 тисяч на місяць. За його словами, відповіддю Володимира Путіна на такі втрати стала подальша ескалація конфлікту та посилення ударів по цивільній інфраструктурі України, а не нарощування людських ресурсів. Західні співрозмовники видання оцінюють можливості Кремля компенсувати значні втрати на полі бою за рахунок додаткового набору як обмежені.

Ескалація ударів по енергетиці

Зокрема, з початку липня Росія, за наявними оцінками, випустила по Україні понад 360 ракет, користуючись нестачею у Києва засобів ППО. За оцінкою співрозмовника видання, Москва намагається зламати моральний дух українського суспільства, знищуючи енергетичну інфраструктуру напередодні зимового періоду. Цей курс розглядається як частина стратегії тиску на населення та уряди західних країн.

Ризики нової мобілізації

Водночас нова масштабна мобілізація може стати для Кремля серйозним політичним та економічним ризиком, пише The Guardian. Після попередньої мобілізації восени 2022 року Росію залишили близько мільйона осіб, значну частку яких становили висококваліфіковані спеціалісти; менше половини з них згодом повернулися. Крім того, залишається незрозумілим, чи зможе російська армія прийняти кілька сотень тисяч нових військових: серед проблем називають нестачу техніки та офіцерського складу.

Стратегія виснаження та тиск на Захід

Західні чиновники вважають, що Росія продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове ослаблення підтримки України з боку її союзників. У Москві, на їхню думку, можуть покладатися на те, що загрози та залякування посилюватимуть суспільну тривогу в європейських країнах і впливатимуть на рішення їхніх урядів. При цьому, незважаючи на збереження реальної загрози, Кремль, як очікується, намагатиметься уникнути прямої конфронтації з НАТО. Один із чиновників відзначив, що ворожа риторика відповідає давній військовій доктрині Росії, спрямованій на використання страху противника; при цьому у Москви зберігаються можливості завдавати шкоди Великій Британії, зокрема через кібератаки або фізичні атаки на цивільні об'єкти за допомогою агентів, однак, за оцінками, Путін намагатиметься обмежувати такі дії, щоб не допустити більш прямого конфлікту з НАТО. Нагадаємо, за даними української розвідки, Володимир Путін може наказати військам вторгнутися на територію НАТО протягом найближчих кількох років, а президент США Дональд Трамп на днях заявив, що його не турбує загроза нападу Росії на країни альянсу.

Протирічливі дані

У публікаціях українських ЗМІ, що посилаються на The Guardian, зустрічаються різні формулювання масштабу проблеми. У основній версії, переданій західними чиновниками, йдеться про різницю в близько 6 тисяч осіб на місяць між втратами та набором при темпі набору близько тисячі осіб на день. Однак низка видань (зокрема, заголовки на rbc.ua) подає тему як «втрати в шість разів перевищують кількість мобілізованих», що є іншим кількісним фреймом і не збігається зі щомісячним показником у 6 тисяч. Різниця, ймовірно, пов'язана з різними часовими вікнами та методикою підрахунку (набір проти мобілізації проти сумарних бойових втрат), тому обидві версії слід розглядати як незбіжні оцінки одного й того самого процесу.