Президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв'ю німецькому виданню Bild розкрив деталі розмови з високопоставленим китайським дипломатом, в ході якого Пекін дав однозначний сигнал: Китай не дозволить застосування Росією ядерної зброї проти України. За словами Стубба, цього літа його відвідав міністр закордонних справ КНР, і саме тоді фінський лідер підняв питання про ядерні ризики. «Він сказав: „Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося“. І я вважаю, що це досить ефективний фактор стримування», — цитує Стубба РБК-Україна. Заява пролунала на тлі наростаючих у Європі тривог щодо ескалації конфлікту і стала одним із найрезонансніших дипломатичних сигналів останніх тижнів.
Обмежені можливості ескалації та загроза мобілізації
Стубб підкреслив, що реальний арсенал інструментів, якими Москва здатна посилити військовий тиск, залишається досить вузьким. За його оцінкою, єдиним суттєвим важелем ескалації для Росії на поточному етапі є масова мобілізація, яку, за прогнозами фінського президента, можна очікувати вже восени. При цьому Стубб звернув увагу на внутрішньополітичні наслідки такого кроку для Кремля: мобілізація, за його словами, неминуче спровокує соціальне напруження всередині Росії і може підірвати стійкість режиму. Таким чином, навіть у сценарії посилення бойових дій ядерний варіант, за оцінкою Хельсінкі, залишається за межами ймовірного сценарію.
Психологічний тиск на Європу як інструмент Кремля
Окремо Стубб акцентував увагу на інформаційній стратегії Москви, яка, за його переконанням, цілеспрямовано прагне посіяти страх у європейських столицях. «Росія хоче, щоб ми, європейці, сиділи тут і обговорювали: чи посилить Росія ескалацію? Чи застосує Росія ядерну зброю? Чи нападе Росія на НАТО та Європу?» — заявив президент Фінляндії. За його словами, саме цей сценарій психологічного тиску є тим, чого добивається Кремль, і Європі не слід піддаватися на цю тактику, відволікаючись від реальних заходів підтримки Києва та зміцнення власної обороноздатності.
Протирічливі дані
Водночас не всі європейські та ближньосхідні політики поділяють оптимізм Стубба щодо ядерного стримування з боку Пекіна. Нещодавно глава МЗС Туреччини натякнув, що в разі критичного виснаження російських сил на фронті та в тилу Москва може піти на застосування тактичної ядерної зброї. В Німеччині тривоги щодо «ядерної кнопки» лунають ще відвертіше: Берлін, за повідомленнями європейських ЗМІ, готовий фінансувати розширення ядерного потенціалу Франції та Великобританії саме задля посилення стримувального сигналу на адресу Кремля. Таким чином, оцінка ймовірності ядерного сценарію варіюється від «надзвичайно малоймовірного» (позиція Стубба з опорою на слова китайського дипломата) до «нестрахового ризику за певних умов» (позиція Анкари та частини німецької еліти). Розрив у оцінках пояснюється тим, що заява Стубба ґрунтується на його особистій розмові з одним китайським чиновником, тоді як турецькі та німецькі сигнали відображають ширший спектр сценарного аналізу в розвідувальних та військових структурах.
Контекст: ядерна політика Фінляндії
Заяви Стубба пролунали на тлі суттєвих змін у ядерній політиці самої Фінляндії. Раніше у 2026 році президент Стубб підписав поправки, що знімають чинну в країні заборону на розміщення ядерної зброї на території Фінляндії. Це рішення, ухвалене після вступу країни до НАТО, було спрямоване на забезпечення стратегічної гнучкості Хельсінкі в умовах зміни безпеки в регіоні. Сукупність цих кроків — від дипломатичного зондування позицій Пекіна до юридичної підготовки до можливого розміщення ядерних зарядів — формує багаторівневу стратегію стримування, яку Фінляндія будує на східному фланзі Європи.
