Посольство Росії в Нідерландах офіційно зажадало від голландського уряду чітких пояснень у зв'язку з публікаціями про можливу безпосередню участь співробітників оборонної компанії Destinus у запусках ударних безпілотників з території України. Приводом для дипломатичного запиту стало багатомісячне розслідування нідерландської газети NRC, у якому журналісти стверджують, що представники компанії перебували в Україні та брали пряму участь у запусках дронів, зокрема по об'єктах на території Росії. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на NRC та агентство Anadolu.
Розслідування NRC: від Харкова до Воронежа
За даними видання, у різний час Україну могли відвідати щонайменше 40 співробітників Destinus, які, як стверджується, відстежували російські дрони типу «Шахед» та безпосередньо брали участь у запусках ударних безпілотників. Зокрема, у червні 2023 року група співробітників компанії прибула на харківський напрямок, де, за версією NRC, підготувала випробувальні дрони з вибухівкою, визначила за мету військовий аеродром поблизу російського Воронежа та особисто контролювала запуск. Того ж дня безпілотник, за даними газети, влучив у багатоквартирний будинок у Воронежі, троє людей постраждали. Співробітники Destinus, як повідомляє NRC, припустили, що це міг бути дрон їхнього виробництва.
Держпідтримка та експертні оцінки
За даними того ж видання, нідерландський уряд розмістив у Destinus замовлення на сотні мільйонів євро та надав дозволи на експорт дронів. Опитані NRC експерти з міжнародного гуманітарного права вважають, що описані дії працівників компанії можуть кваліфікуватися як «безпосередня участь у бойових діях». Професорка військового права Лісбет Зегвелд попередила, що підтримка таких компаній може призвести до фактичного залучення Нідерландів до збройного конфлікту.
Реакція Destinus та позиція Москви
Засновник компанії, виходець із Росії Михайло Кокорич, заявив, що Destinus не проводить військових операцій: за його словами, цілі визначає українська армія, а співробітники компанії лише надають технічну підтримку в рамках укладених контрактів. У посольстві РФ, як повідомляє Anadolu, заявили, що уважно вивчили повідомлення нідерландських медіа та назвали «показовими» оцінки експертів, які відносять описану діяльність персоналу до категорії безпосередньої участі у бойових діях. Дипломати послалися на Женевські конвенції, наголосивши, що цивільні особи, які беруть пряму участь у бойових діях, втрачають захист від нападу. Російська сторона порушила питання про те, наскільки нідерландська влада обізнана про діяльність компанії та чи здійснює належний контроль, і заявила, що «розраховує отримати від офіційної Гааги чіткі пояснення».
Контекст: виробництво та інцидент у Києві
Окремо в матеріалі згадується, що наприкінці жовтня Destinus повідомила про виробництво понад 1750 крилатих ракет Ruta за щомісячного обсягу майже 300 одиниць — за даними Reuters, це перевищує весь обсяг виробництва Європи за рік до повномасштабного вторгнення Росії. У вересні на виставці MSPO-2026 у Польщі компанія вперше розкрила характеристики ракети Ruta Block 3 із дальністю понад 2000 км і заявила про намір розгорнути повністю незалежне європейське виробництво цих систем. Крім того, міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен повідомив, що снаряд влучив у задню частину будівлі нідерландського посольства в Києві; за його словами, ніхто з працівників місії не постраждав, будівля зазнала незначних пошкоджень.