Український гірничо-металлургійний комплекс опинився у найтяжчій кризі за роки незалежності держави. Згідно з аналітичними даними GMK Center, у серпні 2026 року виплавка сталі в країні впала одразу на 57,3% у річному вимірі, склавши лише 277 тисяч тонн. На тлі руйнівних ударів по підприємствах, енергетичної кризи та логістичних тупиків експерти попереджають про реальну загрозу фактичного обнулення виробництва вже у жовтні.
Ідеальний шторм для металургійної галузі
Галузь опинилася в умовах ідеального шторму через одночасний вплив кількох руйнівних факторів. Експортні показники стрімко падають: за вісім місяців постачання залізної руди скоротилися на 27%, а довгого прокату — на 45,8%. У серпні експорт напівфабрикатів впав на 76%, а відвантаження чавуну практично зупинилося. Це ставити під загрозу валютну стабільність всієї країни, оскільки ГМК забезпечує значну частину валютних надходжень до бюджету та сотні тисяч робочих місць.
Фінансові збитки та складність відновлення
Державний бюджет також зазнає колосальних втрат через падіння податкових надходжень від провідних комбінатів. Головною проблемою залишається фізичне відновлення пошкоджених заводів після ворожих обстрілів. Світова практика не має готових рецептів відбудови таких масштабних промислових об'єктів після ракетних ударів. Проведення технічного аудиту, розбирання завалів та закупівля унікального обладнання вимагають величезних коштів, яких у компаній після років війни практично не залишилося.
Шляхи порятунку та міжнародна допомога
Головним рішенням для подолання кризи експерти називають створення Спеціального фонду відновлення сталевої галузі за аналогією з фондами підтримки енергетики. Цей інструмент дозволить акумулювати гранти та пільгові кредити міжнародних фінансових організацій. Окрім цього, для порятунку сектора необхідна пріоритетна логістика «Укрзалізниці» в прифронтових регіонах, пом'якшення вимог щодо імпорту електроенергії, захист внутрішнього ринку сировини та розблокування чорноморських портів.
