Британський співак Роббі Вільямс публічно відреагував на хвилю звинувачень у плагіаті, яка обрушилася на американську виконавицю Олівію Родріго після виходу її першого різдвяного синглу take me home (4 christmas). Слухачі та частина музичної спільноти почали порівнювати нову композицію з хітом Вільямса Candy, випущеним у 2012 році, та вказувати на помітні мелодійні переклички. Замість того щоб використати ситуацію у власних інтересах, артист став на бік колеги й прямо заявив, що не має наміру подавати на неї до суду.

Звідки взявся спір про плагіат

Дискусія розгорілася одразу після релізу святкового треку Родріго. У ньому шанувальники та критики вловили не лише схожість з Candy, а й відсилки до класичної різдвяної композиції Christmas Wrapping американського гурту The Waitresses, записаної у 1981 році. За даними учасників обговорення, саме ця стара пісня стала одним із джерел натхнення для нової роботи співачки. Таким чином, спір звівся до питання про те, де проходить межа між допустимим запозиченням та привласненням чужого матеріалу.

Публічна підтримка та відмова від позову

Вільямс прокоментував ситуацію у розгорнутому повідомленні в Instagram. Він підкреслив, що цінує творчість Родріго і стежить за нею давно: «Я люблю Олівію Родріго. Вона мені подобається ще з часів brutal. Яка ж це неймовірна пісня. Хотів би, щоб я сам її написав». Відповідаючи на прямі запитання про можливий судовий розгляд, музикант був категоричним: «Я не знаю, чи є тут формальна проблема з видавничими правами, авторським правом чи взагалі жодної проблеми немає. І я не хочу цього з'ясовувати. Я не збираюся подавати на неї до суду».

Позиція щодо авторського права та творчого натхнення

Артист визнав, що захищати авторські права музикантів необхідно, проте провів чітку межу між справжнім привласненням чужої творчості та пошуком приводів для судових претензій через знайомі послідовності нот. За його словами, він сам не раз стикався з ситуаціями, коли його власні пісні звинувачували у схожості з чужими творами, і тому добре розуміє обидві сторони. Вільямс вважає, що музиканти неминуче надихаються творчістю попередників, іноді навіть не усвідомлюючи цього, і що надмірна увага до випадкових збігів здатна нашкодити всій індустрії.

Підсумок: творчість замість судів

Завершуючи повідомлення, Вільямс застеріг від перетворення кожного мелодійного збігу на предмет претензій: «Якщо ми й надалі каратимемо людей за те, що вони випадково приходять до чогось, що хтось уже створив раніше, то врешті-решт просто відлякуємо всіх від творчості». У фіналі він ще раз назвав Родріго талановитою артисткою і побажав їй щасливого Різдва. Таким чином, резонансний спір про різдвяний сингл Родріго отримав від одного з ключових учасників публічне вирішення без судових процедур — на користь творчої свободи та взаємної поваги між колегами.