Літом 2024 року ситуація на українському ринку пального зазнала серйозних змін. У липні російські війська суттєво посилили обстріли автозаправочних станцій, зробивши їх однією з пріоритетних цілей. Атаки торкнулися не лише прикордонних зон, а й тилу, що змусило мережі кардинально переглянути протоколи безпеки та режими роботи.

Нові правила виживання: від повітряної тривоги до бетонних стін

Основною зміною в операційній діяльності стало посилення реакції на повітряну тривогу. Якщо раніше мережі могли працювати з обережністю, то тепер зупинка роботи під час сирени стала нормою, яку дотримуються навіть у Києві. Аналітик консалтингової компанії «НефтеРынок» Олександр Сіренко зазначає, що погіршення атак безпосередньо вплинуло на регламент: станції закриваються негайно після оголошення тривоги.

Фізичний захист об'єктів також було посилено. На багатьох станціях газові модулі та балони, які становлять підвищену небезпеку під час пожежі, огороджують бетонними плитами. Значна кількість мереж звернулася до використання мішків з піском. Експерт ринку пального Дмитро Леушкін розповідає, що компанії проводили суботники, під час яких працівники самостійно готували мішки та обкладали ними каси операторів.

Найбільша мережа державної компанії «Укрнафта» реалізує масштабну програму зміцнення. На об'єктах із підвищеним ризиком будуються бетонні споруди, встановлюються захисні сітки, габіони та мобільні укриття для персоналу та клієнтів. Співробітники забезпечуються індивідуальними засобами захисту, включаючи каски та бронежилети. Якщо безпечна експлуатація стає неможливою через загрозу життю людей, компанія тимчасово призупиняє роботу конкретної АЗС.

Відновлення та робота в умовах дефіциту

Попри інтенсивні удари, ринок пального демонструє високу стійкість. За даними директора консалтингової компанії «А-95» Сергія Кююна, близько 80% раніше атакованих АЗС відновлюють свою роботу. Однак відновлення часто має спрощений характер: на станціях, куди вже прилітало, не завжди відновлюють скляні вікна, замінюючи їх тимчасовими конструкціями з фанери.

У прифронтових зонах мережі практикують вахтовий метод роботи та ротацію персоналу. Це дозволяє уникнути дефіциту пального та стримувати ціни в небезпечних регіонах. У той же час, у середині липня у Харкові виникла ситуація, коли депутат Олександр Скорик повідомив про відсутність працюючих АЗС на трасі до Полтави. Пізніше цю інформацію спростував голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, підтвердивши, що паливо є, а захист на заправках посилено.

Економічні наслідки та законодавчі обмеження

Зростання ризиків та витрат на захист неминуче відобразилося на вартості пального. 31 липня багато мереж підвищили ціни на дизельне паливо. Найбільший ріст зафіксовано на станціях брендів ОККО, WOG та «Укрнафта». Наприклад, в ОККО дизель Pulls коштував 95,90 грн/л, а в WOG преміальний дизель Mustang — 95,80 грн/л.

Питання про те, як продавати паливо, якщо станція пошкоджена, залишається складним. Мережа «Укрнафти» готує технічне рішення, яке дозволить відпускати паливо навіть із пошкоджених об'єктів. Як тимчасовий варіант розглядаються мобільні заправні пункти (бензовози). Однак чинне законодавство України не передбачає використання мобільних пунктів для роздрібної реалізації за межами території стаціонарної АЗС, що створює правові бар'єри для швидкого вирішення проблеми.

У відповідь на ескалацію атак в Офісі президента розглядають можливість надання станціям у прифронтових регіонах статусу об'єктів критичної інфраструктури. Це дозволить спрямувати додаткові ресурси на їх захист та забезпечити безперервність постачань.