На презентації звіту Центру протидії дезінформації (ЦПД) речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Росія створює умови та веде інформаційну підготовку до можливого вторгнення в країни східного флангу НАТО. За його словами, точно спрогнозувати, чи зважиться Москва на прямий напад, наразі неможливо, проте, як він наголосив, процес формування передумов для такого сценарію вже запущено.
«Підготовка триває інформаційно — це однозначно»
«Ніхто не знає насправді, чи буде вторгнення в ці країни, чи не буде, але те, що створюються і умови, і певна підготовка триває інформаційно, — це цілком однозначно», — заявив Георгій Тихий. Дипломат вказав, що саме інформаційний супровід та формування громадської думки він розглядає як перший, вже реалізований етап підготовки, навіть за відсутності публічного рішення про прямий напад.
Повернення до риторики дипломатичних ультиматумів
Одним із головних загрозливих факторів представник МЗС назвав повернення Росії до риторики дипломатичних ультиматумів. За його словами, Москва знову намагається нав'язати дискусію про нову «архітектуру безпеки Європи», що нагадує події грудня 2021 року, коли Кремль зажадав від НАТО повернутися до кордонів 1997 року. Тихий охарактеризував це як класичну тактику створення фальшивого приводу для агресії: висунути заздалегідь неприйнятні вимоги, отримати відмову і використати її як виправдання для нападу.
«Безпека давно існує»
«Яка безпека? Вона давно існує, не потрібно жодної нової архітектури безпеки Європи. Вона закріплена у Гельсінському заключному акті, в Паризькій хартії, у Стамбульській хартії. І Росія підписалася під цими трьома документами, але сама ж їх порушила», — зазначив речник МЗС. Таким чином, українська сторона наполягає, що легітимна система безпеки вже існує і не підлягає перегляду під тиском ультиматумів.
Послідовність кроків, на якій наполягає Київ
У Києві наполягають на чіткій послідовності дипломатичних кроків: спочатку — припинення вогню в Україні, далі — переговори про гарантії безпеки та мирне врегулювання для України, і лише після цього — обговорення того, як забезпечити безпеку для решти Європи, а не навпаки, як цього домагається, за словами Тихого, Кремль. Речник нагадав, що глава МЗС Андрій Сибіга вже порушував це питання на міжнародному рівні, закликаючи партнерів ставитися до російських інформаційних кампаній максимально серйозно. 15 листопада Сибіга піддав критиці спроби Кремля нав'язати перегляд архітектури безпеки в Європі, заявивши, що російський лідер «у своїх мріях бачить себе в Ялті 1945 року», хоча, за його словами, Росія не досягла цілей свого вторгнення в Україну і не має права диктувати нові правила безпеки.
Контекст: розбіжності всередині НАТО
Спроби Москви чинити тиск на Альянс відбуваються на тлі внутрішніх дискусій у самому блоці. Як повідомляли західні медіа, у НАТО зростає напруженість через війну в Україні та суперечки між союзниками щодо оборонних витрат. Через ці розбіжності, за даними тих самих джерел, Альянс вирішив скоротити кількість зустрічей на найвищому рівні та скасувати саміт лідерів в Албанії. На цьому тлі заяви Києва про необхідність послідовного і такого, що не піддається тиску, дипломатичного треку звучать як спроба зафіксувати порядок пріоритетів до початку можливих переговорів.