На сесії Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) у Досі, у роботі якої взяли участь 194 держави-члени, Росія зазнала подвійної поразки в боротьбі за керівні посади в одній з найстаріших агенцій ООН. Москва розраховувала зайняти два ключові пости — у Раді з регламенту радіозв'язку та в Раді МСЕ, проте в жодному з голосувань не змогла пройти. За підсумками виборів до Ради з регламенту радіозв'язку російський кандидат отримав лише 58 голосів, тоді як представники Азербайджану та Казахстану набрали 111 та 70 голосів відповідно. Вхід до складу Ради МСЕ, яка визначає бюджет, стратегію та загальне управління агенцією, також виявився для РФ закритим.

Спроба пом'якшити ізоляцію через цифровий порядок денний

За оцінками дипломатичних кіл, Москва розглядала голосування в Досі як інструмент для посилення контролю над глобальним цифровим порядком денним і водночас як майданчик для часткового пом'якшення міжнародної ізоляції, накладеної на тлі війни, що триває. МСЕ, заснований у 1865 році, розподіляє глобальний радіочастотний спектр і встановлює стандарти у сфері штучного інтелекту та нових технологій, що робить його вплив на технологічний суверенітет держав вкрай значущим. Перед голосуванням західні країни відкрито висловлювали занепокоєння ризиком посилення російської присутності в телекомунікаційній політиці агенції.

«Чіткий сигнал Кремлю»: реакція Києва

Посол України при ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк прокоментував підсумки голосування як «чіткий сигнал» для Москви. «Росія має припинити свою агресію, в іншому випадку вона залишатиметься ізольованою від основних напрямків міжнародної політики», — заявив дипломат. Цимбалюк також нагадав, що російські удари завдали збитків українській телекомунікаційній інфраструктурі на суму понад 2,5 мільярда доларів, не враховуючи наслідків кібератак та цілеспрямованого придушення супутникових сигналів. Таким чином, провал у МСЕ був інтерпретований Києвом як підтвердження того, що дипломатична ізоляція Росії в технологічних структурах ООН зберігається.

Фактор «втоми від війни» та торговельна нормалізація

Водночас, за словами одного з дипломатів ООН, шанси Москви цього разу були об'єктивно вищими, ніж у попередніх циклах. Ряд держав, що прагнуть нормалізації торговельних відносин та співпраці у сфері безпеки з Росією, воліли не вибудовувати відкрите протистояння на майданчику ООН. Дипломати відзначають зростаючу втому від війни у низці країн-членів, що проявляється у поступовому відновленні комерційних зв'язків із РФ та стриманішій риториці на міжнародних форумах. Проте саме цей фактор не дозволив Москві набрати необхідний поріг голосів у жодному з двох ключових голосувань.

Інші підсумки сесії в Досі

Крім російських кандидатів, на сесії в Досі було підбито підсумки й за іншими напрямками. Генеральним секретарем МСЕ було переобрано американку Дорін Богдан-Мартін, що закріплює присутність США в керівництві агенції. Паралельно у листопаді Латвія вперше у своїй історії очолила Раду Безпеки ООН, заявивши про пріоритет підтримки України та протидії російській пропаганді. Сукупність цих рішень формує картину, в якій технологічна та дипломатична архітектура ООН продовжує вибудовуватися з урахуванням геополітичного розколу, викликаного війною.

Контекст: що таке МСЕ і чому він важливий

Міжнародний союз електрозв'язку залишається одним з найстаріших спеціалізованих органів ООН, що функціонує з 1865 року. Його мандат включає розподіл глобального радіочастотного спектра, розробку міжнародних стандартів у галузі телекомунікацій, а також формування нормативної бази для штучного інтелекту та emerging-технологій. Контроль над Радою МСЕ та Радою з регламенту радіозв'язку означає фактичну участь у визначенні правил цифрової економіки для всіх 194 держав-членів, що пояснює високу конкуренцію за ці позиції на кожному циклі виборів.