Масштабне розширення інфраструктури: 59 нових баз

Згідно з звітом Інституту вивчення війни (ISW), опублікованим у серпні 2026 року, Росія зробила значний стрибок у розвитку своєї дронної інфраструктури. Уздовж кордону з Україною та Білоруссю було збудовано 59 нових пускових рейл для безпілотних літальних апаратів. Ці об'єкти розміщені на 10 різних військових базах, що свідчить про системний підхід до організації масованих атак. За даними розвідки, кожна з таких баз здатна вміщати понад 1000 одиниць дронів, що створює колосальний резерв для проведення тривалих та інтенсивних операцій.

Технологічне оновлення: підготовка до запуску «Герань-4» та «Герань-5»

Аналітики ISW звернули увагу на конструктивні особливості нових пускових установок. Приблизно 20 із збудованих об'єктів мають значно збільшену довжину, що вказує на їхню спеціалізацію для запуску нових поколінь реактивних ударних дронів — «Герань-4» та «Герань-5». Ці апарати, ймовірно, мають більшу швидкість та живучість, що суттєво ускладнить роботу українських систем протиповітряної оборони. Збільшення дальності польоту та швидкості дозволить завдавати ударів по цілях у західних областях України, які раніше знаходилися за межами досяжності стандартних крилатих дронів.

Стратегія виживання та інтеграція зі супутниками «Рассвет»

Переміщення пускових майданчиків глибоко вглиб території Росії має подвійну мету. По-перше, це захист інфраструктури від відповідних ударів українських військових, які раніше успішно атакували об'єкти поблизу окупованого Донецька. По-друге, противник планує інтегрувати нові бази зі своєю супутниковою групою «Рассвет», яка до 2026 року стала функціональним аналогом Starlink. Такий зв'язок дозволить забезпечити високоточне наведення дронів на об'єкти в глибокому тилу, включаючи вузли енергетичної інфраструктури та командні центри ППО.

Суперечливі дані

Хоча звіт ISW підтверджує факт будівництва інфраструктури, існують розбіжності в оцінці термінів введення об'єктів в експлуатацію. Згідно з даними The Telegraph, будівництво велося протягом останніх місяців, однак українська розвідка (ГУР) відзначає, що деякі бази перебувають на стадії фінальної налагодки і можуть бути залучені в повному обсязі лише до кінця 2026 року. Крім того, є суперечності щодо цілепокладання: американські аналітики розглядають ці потужності як загрозу для країн НАТО у разі ескалації, тоді як російські джерела офіційно заявляють виключно про оборонний характер та захист кордонів.

Вплив на тактику бойових дій

Створення такої мережі пускових майданчиків змінює баланс сил на західному напрямку. Можливість одночасного запуску сотень дронів з кількох віддалених баз створить ефект «перенасичення» для систем ППО України. Це змушує Київ переглядати стратегію оборони, роблячи ставку на розподілені системи перехоплення та кіберзахист каналів управління. Експерти попереджають, що в найближчі місяці інтенсивність атак по західних регіонах може зрости в рази, оскільки Росія готова використати накопичений резерв дронів для досягнення стратегічних цілей.