Військове командування України фіксує небезпечну тенденцію в тактиці повітряних ударів з боку Російської Федерації. Згідно з останніми даними, частка реактивних безпілотників у загальному обсязі атак невпинно зростає і нині становить близько 40%. Повномасштабне впровадження та активне застосування цього типу озброєння почалося в липні, і на окремих стратегічних напрямках показник уже досягає 60%.

Еволюція загрози та швидкісні характеристики

За оцінками заступника командувача Повітряних сил Юрія Черевашенка, озвученими під час засідання Тимчасової слідчої комісії, у майбутньому частка реактивних дронів може збільшитися до критичних 80%. На сьогодні такі літальні апарати здатні розвивати швидкість близько 600 км/год, проте експерти прогнозують її збільшення до 800–900 км/год у нових модифікаціях.

Технологічні виклики для сил ППО

Істотне зростання швидкості повітряних цілей створює серйозні виклики для традиційних засобів перехоплення. Знищення подібних об'єктів вимагає від операторів і пілотів найвищого рівня підготовки та спеціальних навичок. У зв'язку з цим українським виробникам поставлено першочергове завдання розробити спеціалізовані тренажери та симулятори для навчання екіпажів мобільних груп і дронів-перехоплювачів.

Розробка засобів протидії та вітчизняні перехоплювачі

Паралельно зі зростаючою загрозою Україна веде активну роботу зі створення власних систем протидії реактивним БПЛА. Повітряні сили співпрацюють приблизно з 20 вітчизняними виробниками, чиї розробки перебувають на різних етапах готовності. Для тестування створено експериментальні полігони, де нові комплекси випробовуються в реальних бойових умовах.

Виробничі обмеження та економічний фактор

Незважаючи на успішні випробування низки зразків, про перехід до масового серійного виробництва говорити поки зарано. Головною перешкодою залишаються висока вартість компонентів і обмежені фінансові можливості підприємств, які змушені вкладати власні кошти в доопрацювання рішень, що ще не підтвердили свою ефективність у великомасштабному масштабі. Тим не менш, модернізація російських засобів ураження, включно з далекобійними апаратами типу «Герань-4», вимагає від України оперативного пошуку технологічних відповідей.