9 серпня 2026 року стало історичною датою для геополітики Близького Сходу. Сирійське державне агентство SANA опублікувало заяву, яка ставить крапку в 11-річній історії російського військового домінування в регіоні. Згідно з офіційним документом, авіабаза Хмеймім та морська база в Тартусі втрачають свій суверенний статус і протягом трьох місяців будуть перетворені на «спільні центри військової підготовки» під повним управлінням Сирії.
Історичний меморандум: що підписано і що це означає
Управління з питань зв'язків з громадськістю МЗС Сирії підтвердило підписання меморандуму про взаєморозуміння. Документ фіксує радикальну реорганізацію присутності російських сил на сирійському узбережжі. Це не просто скорочення контингенту, а фундаментальна зміна юридичного статусу об'єктів. Після півтора року складних переговорів, що розпочалися одразу після повалення режиму Башара Асада у грудні 2024 року, Москва та Дамаск дійшли до компромісу, який, однак, фактично означає виведення повноцінних бойових баз.
Згідно з текстом угоди, Росія більше не зможе використовувати ці пункти як плацдарми для самостійних геополітичних операцій. Об'єкти перепрофілюються: їхня головна функція тепер — навчання та підвищення кваліфікації військовослужбовців нової сирійської армії. Термін реалізації цих масштабних планів встановлено жорсткий — всього три місяці.
Розподіл активів: від військових баз до цивільних хабів
Угода передбачає чіткий поділ інфраструктури на два блоки. Перший — цивільний. Міжнародний аеропорт Хмеймім вже сьогодні офіційно передано під управління сирійського відомства цивільної авіації. Очікується його реконструкція та запуск пасажирських рейсів. Аналогічна доля чекає четвертий комерційний причал порту Тартус із прилеглими складами — вони переходять під контроль Адміністрації президента Ахмеда аш-Шараа.
Другий блок — військовий. Повноцінні бойові бази припиняють існування. Російська сторона, ймовірно, спробує зберегти комерційні інтереси через компанію «Rus Line», використовуючи частину інфраструктури Тартуса як логістичний хаб для перевалки зерна та металів. Однак, як підкреслюють джерела, це відбуватиметься вже під повним контролем сирійської митниці і без військового суверенітету.
Геополітичний контекст: чому це сталося у 2026 році
Це рішення стало прямим наслідком падіння режиму Асада та зміни влади в Дамаску. Нове керівництво на чолі з Ахмедом аш-Шараа спочатку заявило, що угоди 2017 року (оренда баз на 49 років) ущемлюють суверенітет країни і юридично нікчемні. Сирія взяла курс на зняття західних санкцій, вихід зі списку спонсорів тероризму США та залучення арабських інвестицій.
Закриття суверенних військових баз РФ стало ключовою вимогою США та ЄС для повної нормалізації відносин. Ледь не днями Дамаск погодився скоротити імпорт російської нафти та розірвати транзитні коридори постачання зброї для «Хезболли». Для Москви перетворення баз на «навчальні центри» стало спробою зберегти формальну присутність і не втратити обличчя остаточно, але епоха військової інтервенції, що розпочалася у 2015 році, завершилася.
Суперечливі дані
Попри офіційну заяву сирійської сторони, російська дипломатія на момент публікації новини (17:30 за місцевим часом) утримується від детальних коментарів. Тоді як Дамаск наполягає на повній передачі управління та інтеграції в цивільну інфраструктуру, у Москві можуть трактувати статус «спільних центрів» як можливість зберегти обмежену військову присутність під іншою назвою. Різниця у формулюваннях може створити правові колізії в найближчі місяці, особливо у питаннях юрисдикції та безпеки об'єктів.
