Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Іран продовжуватиме «платити» своїми танкерами за обстріли американських військових кораблів, а Вашингтон намірений і надалі «душити» Теґеран в економічному плані. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на трансляцію DRM News. За словами глави американського зовнішньополітичного відомства, в ніч на 9 вересня Іран втратив ще п'ять танкерів: чотири з них були пошкоджені, а один затоплений.
«Вони платять за це своїми танкерами»
Рубіо наголосив, що, за оцінкою Вашингтона, жодна країна не надає Ірану того, що здатне змінити динаміку або параметри ситуації, яку спостерігають США. «Вони продовжують обстрілювати військові кораблі, і коли вони обстрілюють наші військові кораблі, вони платять за це своїми танкерами. Вони не влучають у наші кораблі, але втрачають п'ять танкерів. У минулу ніч вони втратили ще п'ять. Чотири були пошкоджені, а один затоплений», — заявив держсекретар. Він додав, що іранська сторона буде і надалі нести втрати: «Ми будемо продовжувати душити їх економічно».
Версія Ірану та звіт CENTCOM
Напередодні, 9 вересня, Корпус вартовівців ісламської революції (КВІР) повідомив, що в ніч на цей день Іран застосував балістичні ракети проти бази в Йорданії, якою користуються військові США. Одночасно Теґеран заявив про атаку на десять суден у районі Ормузької протоки. В Центральному командуванні США (CENTCOM) у свою чергу звітували про знищення п'яти іранських танкерів і додали, що американський військовий корабель ухилився від атак, а серед військових втрат немає.
Протирічливі дані
Між заявами сторін є помітні розбіжності в цифрах. Теґеран заявляє про атаку на десять суден в Ормузькій протоці, тоді як CENTCOM підтверджує знищення лише п'яти танкерів. Крім того, у формулюваннях щодо результату ударів також є невідповідність: CENTCOM говорить про «знищення п'яти» танкерів, а Рубіо уточнює, що з п'яти втрачених чотири були пошкоджені, а затоплений лише один. Ці розбіжності поки не вдалося узгодити ні з боку Вашингтона, ні з боку Теґерана, і обидві версії подаються в рівній мірі.
Економічний тиск як інструмент
За даними Reuters, минулого півроку війни Іран зіткнувся з безпрецедентним економічним тиском з боку США. За словами джерел, це може змусити Теґеран піти на поступки, зокрема щодо питання відкриття Ормузької протоки. Контекст підтверджується і раннішими повідомленнями: за даними Axios, наприкінці серпня США робили ставку на економічний тиск і морську блокаду, а не на нові удари по території Ірану, що свідчить про зміщення акценту з прямої військової ескалації на економічне «душіння».
Таким чином, публічна риторика Вашингтона, за словами Рубіо, закріплює курс на поєднання морського тиску в Ормузькій протоці та економічного стримування, тоді як Іран, навпаки, підкреслює готовність продовжувати атаки на судна й об'єкти, пов'язані зі США. Розрив в оцінках кількості задіяних суден і характеру втрат залишається ключовим спірним елементом, який сторони поки не узгодили.
