Літня кліматична катастрофа в Європі завдала критичного удару по енергетичній безпеці Балканського регіону. 13 серпня 2026 року державна компанія Nuclearelectrica офіційно оголосила про повну зупинку єдиної в Румунії атомної електростанції «Чернаводя». Вранці оператори перевели в режим контрольованого вимкнення останній працюючий енергоблок №2 (перший реактор був заглушений ще 28 липня). Причиною стало катастрофічне падіння рівня води в Дунаї: у районі станції він опустився до позначки 182 см, що зробило неможливим безпечний забір води для охолодження систем. Подібний тотальний блекаут на АЕС через кліматичні фактори зафіксовано вперше за останні 23 роки.
Вибухи скель та затоплення барж не допомогли
Румунські власті до останнього намагалися запобігти зупинці об'єкта, що генерує 20% усієї електроенергії в країні. З бюджету було терміново виділено понад 2 мільйони євро на радикальні інженерні заходи. Військові гідротехніки провели серію спрямованих підводних вибухів, щоб зруйнувати скельний уступ на дні річки та поглибити фарватер. Потім на вході в критично важливий канал Бала були примусово затоплені чотири баржі, навантажені тисячами тонн каменю — вони мали спрацювати як штучна гребля та перенаправити залишки річкового потоку до водозаборів АЕС. Однак масштаб посухи, яку служба Copernicus назвала найсильнішою за 34 роки спостережень, нівелював ці зусилля. Вода пішла нижче критичного мінімуму.
Режим НС та зупинка автопрому
У Румунії на весь серпень оголошено режим надзвичайної ситуації в енергетиці. Ситуація настільки гостра, що найбільші автогіганти країни — Dacia та Ford — офіційно оголосили про повну зупинку своїх конвеєрів до 19 серпня, щоб зменшити навантаження на національну енергосистему. Міністерство енергетики ввело поетапний план обмежень: для важкої промисловості у пікові вечірні години (з 19:00 до 23:00) електроенергію буде вимкнено примусово. Жителів міст закликали до суворої добровільної економії.
Суперечливі дані
Існує розбіжність у оцінках термінів відновлення генерації. Оператор Nuclearelectrica заявляє про оптимістичний сценарій: перший блок планують запустити 23 серпня, а другий — 30 серпня. Однак гідрологічна служба визнає, що рівень води у Чернаводі впав до 182 см (на 3 см нижче критичного мінімуму), і тенденція поки що низхідна. Це ставить під сумнів можливість швидкого перезапуску станцій без значних опадів вище за течією.
Українське рятувальне коло
Щоб не допустити веєрних відключень житлового сектору, Бухарест розгорнув масштабні закупівлі з-за кордону. Головним та несподіваним порятунком румунської енергосистеми у серпні 2026 року стала Україна. Через молдовського оператора Energocom румунська сторона почала терміновий імпорт української електроенергії. Кризис вже спровокував ефект доміно по всій течії Дунаю: сусідня Угорщина перебуває в аналогічному положенні і зараз будує підводні стіни, намагаючись врятувати від зупинки свою єдину АЕС «Пакш». Спотові ціни на електроенергію у Південно-Східній Європі на цьому фоні пробити психологічну позначку в 700 євро за МВт·год.