Угорщина перейшла до безпрецедентних інженерних заходів для запобігання енергетичному колапсу. Через критичне падіння рівня води в річці Дунай, спричинене екстремальною посухою, влада країни розпочала операцію зі штучного підвищення рівня води в районі АЕС «Пакш». Це необхідно для підтримки роботи єдиної в країні атомної електростанції, яка зараз функціонує лише на чверть своєї потужності.

Критичний рівень води та загроза зупинки

Станом на 15 серпня 2026 року рівень води в Дунаї біля водозабірних колекторів АЕС «Пакш» впав до позначки мінус 122 см. Гідрологи попереджають, що без втручання ситуація погіршуватиметься: вже до неділі очікується падіння до мінус 132 см, що вимагатиме аварійного вимкнення ще однієї турбіни. Критичною точкою є позначка мінус 140 см, при досягненні якої станція буде змушена повністю зупинити роботу через неможливість забору води для охолодження реакторів.

Інженерна операція: затоплення барж та підводний бар'єр

Для виграшу часу уряд Угорщини залучив армію та спеціальну техніку. У закритій акваторії станції дві 80-метрові баржі були виставлені перпендикулярно течії та закріплені 5-тонними якірними якорями. Промислові водолази проводять операцію з їхнього контрольованого затоплення, щоб створити тимчасову греблю. Це має підняти рівень води перед водозабором мінімум на 20 см. Паралельно 100 військовослужбовців цілодобово будують підводний кам'яний поріг на дні річки, для чого потрібно доставити 150 тисяч кубометрів каменю.

Фінансові ризики та політичний контекст

Повна зупинка АЕС «Пакш» завдасть економіці країни колосальної шкоди. За розрахунками, екстрений закупівля імпортної електроенергії обійдеться скарбниці мінімум у 159 мільйонів доларів щомісяця. Влада побоюється, що подальше мелення річки призведе до зупинки станції, що коштуватиме економіці країни мінімум 159 млн дол. щомісяця. На цьому фоні прем'єр-міністр Петер Мадьяр влаштував жорсткий політичний рознос опозиції, звинувативши попередню владу у стратегічній недбалості та неготовності до кліматичних викликів.

Суперечливі дані

Існують розбіжності в оцінках перспектив проекту «Пакш-2». З одного боку, прем'єр-міністр Петер Мадьяр офіційно висловив сумніви у доцільності дострою нових російських реакторів, заявивши, що будувати нові енергоблоки в умовах, коли Дунай пересихає, — це економічне самогубство. З іншого боку, джерела вказують, що проект залишається стратегічно важливим для енергетичної безпеки країни, і питання його реалізації буде переглянуто, але не скасовано остаточно. Опозиція ж наполягає на повній зупинці співпраці з «Росатомом» до вирішення проблем з охолодженням.

Європейський контекст

Проблема не обмежується Угорщиною. Сусідня Румунія вже повністю зупинила свою АЕС «Чернавде» через аналогічне мелення Дунаю. У Франції через перегрів річок та аномальну спеку Міністерство енергетики було змушене примусово заглушити вже 6 ядерних реакторів із 57. Ситуація в Угорщині стала частиною масштабного європейського енергетичного кризу, спричиненого зміною клімату та екстремальними погодними умовами.