Шведська оборонна компанія Saab 3 листопада 2026 року представила власні агенти штучного інтелекту, що пройшли льотні випробування на багатоцільовому винищувачі Gripen E. За даними пресрелізу компанії, ІІ-агент самостійно керував літаком у сценаріях повітряного бою поза візуальною досяжністю (BVR). Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційну заяву Saab. Представлення системи стало помітним кроком у розвитку автономних бойових функцій на пілотованих платформах четвертого покоління.

Архітектура та функціонал ІІ-агентів

Агентів розробив підрозділ Advanced Programs бізнес-напрямку Aeronautics компанії Saab. За заявою розробників, система може працювати у двох режимах: як підтримка пілота безпосередньо в кабіні винищувача або як автономний компонент, що взаємодіє з пілотами з окремої безпілотної платформи. Окрім самих агентів, Saab створила повний набір середовищ та інструментів для їх побудови, навчання та оцінки, що дозволяє розглядати ІІ не як одиничний продукт, а як елемент розширюваної екосистеми.

AI Fighter Pilot Academy: мільйони змодельованих годин

Ключову роль у підготовці агентів відіграє інфраструктура AI Fighter Pilot Academy, в якій системи тренуються у змодельованих сценаріях повітряного бою. За даними Saab, завдяки мільйонам змодельованих льотних годин агенти відпрацьовують реалістичні тактичні ситуації та розвивають здатність приймати рішення в умовах невизначеності. Одну з функцій — повітряний бій поза візуальною досяжністю — компанія вже перевірила у реальних умовах польоту, що підтверджує перехід від віртуального навчання до прикладних випробувань.

Програмно-визначена архітектура Gripen E

У Saab підкреслюють, що програмно-визначена архітектура винищувача Gripen E дозволяє інтегрувати та тестувати нове ІІ-програмне забезпечення безпосередньо в операційному літаку без необхідності створення окремих експериментальних платформ. Керівник Advanced Programs Петер Нільссон заявив: «Ми не лише створили власні ІІ-агенти, а й літали з ними. Це демонструє нашу здатність розробляти ІІ-агенти, які можна інтегрувати в операційні винищувачі. Майбутня повітряна боротьба вирішуватиметься не окремими платформами, а мережами пілотованих та безпілотних систем, що взаємодіють». За оцінкою компанії, такий підхід скорочує цикли розробки та прискорює перехід від нової технології до оперативної спроможності.

Обчислювальна інфраструктура та масштабування

Для масштабування розробки Saab використовує обчислювальні потужності Sferical AI — шведської ініціативи «суверенного» ІІ, в якій компанія є одним із партнерів-засновників. За даними шведського телеканалу SVT, важливу роль у цьому процесі відіграє суперкомп'ютер Sferical One у Лінчепінгу, введений в експлуатацію наприкінці літа 2026 року. Saab заявила про намір продовжувати розвивати здатності агентів, тестувати їх у більшій кількості сценаріїв та застосовувати створену інфраструктуру AI Fighter Pilot Academy для безпілотних платформ та майбутніх змішаних систем пілотованої та безпілотної авіації.

Контекст: від Centaur до власних агентів

Представлення власних ІІ-агентів Saab відбувається на тлі зростаючої активності у сфері автономного керування бойовою авіацією. Раніше, у червні 2025 року, Saab спільно з компанією Helsing виконала перші три польоти Gripen E з ІІ-агентом Centaur, розробленим Helsing; проєкт повністю фінансувався шведським Управлінням матеріального забезпечення оборони (FMV). Таким чином, перехід від партнерських рішень до власних агентів зайняв близько п'ятнадцяти місяців. На окрему увагу заслуговує і український контекст: 16 жовтня 2026 року Володимир Зеленський після зустрічі з прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Брюсселі заявив, що Україна очікує постачань шведських винищувачів Gripen найближчим часом, а Крістерссон підтвердив, що літаки розгортаються, а пілоти проходять навчання. У червні 2026 року Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю Gripen E, що робить актуальним питання про те, які саме версії бортового програмного забезпечення, включаючи потенційні ІІ-модулі, постачатимуться у складі контракту.