Шведська корпорація Saab Group представила оновлену концептуальну модель безпілотного літального апарату A3, розробленого для спільної експлуатації з пілотними винищувачами в складі інтегрованої бойової системи. Про це компанія заявила в прес-релізі, а деталі дорожньої карти були розкриті журналістам на прес-конференції, що відбулася на авіабазі Мальме в рамках святкування 100-річчя ВПС Швеції. За оцінкою представників Saab, апарат призначений для виконання завдань високого ризику: ведення радіоелектронної боротьби, придушення протиповітряної оборони противника та нанесення високоточних ударів у районах з інтенсивним опором.

Концепт A3 і його роль у системі

Модель A3 зберігає ключові риси попередньої виставкової версії, яку Saab вперше показала у 2024 році: безхвосту аеродинамічну схему, низький фюзеляж і досить об'ємний внутрішній простір для розміщення палива та озброєння. Гострокута стелс-геометрія поверхні, видна на опублікованих зображеннях апарату на бетонному майданчику, спрямована на зниження радіолокаційної помітності. Як пояснив Петер Нільссон, директор підрозділу перспективних програм Saab, компанія перебуває на етапі інтенсивної розробки та спільно з Міністерством оборони Швеції досліджує технології, які стануть основою винищувачів наступного покоління.

Дорожня карта ACP і проєкт KFS

За даними видання The War Zone, Saab представила журналістам дорожню карту програми автоматизованої платформи взаємодії (ACP). За словами Нільссона, ACP є частиною більшого шведського проєкту KFS — Koncept för Framtida Stridsflygplan, тобто «Концепція майбутнього винищувача». У межах цієї роботи компанія планує до 2030 року провести безпілотні випробувальні польоти з характеристиками, максимально близькими до винищувача, щоб Швеція могла оцінити перспективні варіанти подальшого розвитку. Нільссон підкреслив, що A3 «була б чудовою платформою для взаємодії з Gripen E», проте на даний момент жодних зобов'язань щодо серійного виробництва моделі A3 у компанії немає.

Прототипи A1 і A2: надзвукові випробування

Окрім концепту A3, Saab веде дослідження та розробку прототипів безпілотників A1 і A2, фінансованих Міністерством оборони Швеції. Очікується, що перший політ A1, оснащеного двигунами GE Aerospace F414 — тими самими, що й на пілотних винищувачах Saab Gripen E/F, — відбудеться протягом наступних 15 місяців, і апарат, як очікується, досягне надзвукової швидкості. A1 отримає внутрішню секцію для озброєння, проте випробування зі скидання або запуску боєприпасів з неї проводитися не будуть: головна мета — продемонструвати здатність компанії виробляти та розгортати безпілотники-невидимки. Наступний прототип A2 також матиме внутрішню секцію і, ймовірно, використовуватиметься для випробувань різних видів озброєння, а також нових матеріалів, датчиків і двигуна F414. Контракт Saab передбачає розробку моделей A1 і A2 до 2030 року.

Суперечливі дані

Тут важливо розділити дві версії, які дають привід для неточних формулювань у ЗМІ. З одного боку, низка видань у заголовках характеризує A3 як «надзвуковий безпілотник-невидимка» та «потужний» апарат. З іншого боку, в самому тексті прес-релізу та коментарях Saab надзвукові характеристики прямо прив'язані до прототипу A1, а не до концепту A3, який залишається моделлю без підтверджених тактико-технічних характеристик і без контракту на серійне виробництво. Таким чином, гучні заголовки про «надзвуковий A3» не зовсім відповідають фактичному статусу: надзвуковий — це A1, тоді як A3 на поточному етапі є концептом у межах досліджень. Це не спростовує сам факт представлення моделі, але вимагає обережної інтерпретації її можливостей.

Економіка та перспективи

За оцінками Saab, якщо шведські збройні сили підтримають проєкт, модель A3 може бути введена в експлуатацію на початку 2030-х років, а початкова бойова готовність буде досягнута до середини того ж десятиліття. Ключовим економічним аргументом компанія називає вартість: за розрахунками Saab, експлуатація ACP протягом усього життєвого циклу коштуватиме приблизно одну третину від вартості винищувача Gripen. Це робить концепт привабливим з погляду навантаження на бюджет, хоча фінальне рішення про серійне виробництво залишається за Міністерством оборони Швеції.