У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) України на засіданні 29 липня 2026 року стався значущий процесуальний поворот у гучній кримінальній справі, відомій як справа «Роттердам+». Судді звернули увагу на суттєві прогалини в позиції обвинувачення, зазначивши, що прокуратура не в повній мірі обґрунтувала, які саме дії підсудних вона вважає протиправними. Це заява стала реакцією на тривалу історію розслідування, яка триває вже майже десять років, і викликала активну дискусію серед правозахисних місій та адвокатів.

Сумніви суду щодо визначеності обвинувачення

Згідно з звітом моніторингової місії IAC ISHR, суд під час дослідження письмових доказів поставив стороні обвинувачення низку уточнюючих запитань. Судді зазначили, що окремі дії, які раніше прокурор кваліфікував як правомірні, на поточному засіданні отримали іншу правову оцінку. За висновком місії, характер цих запитань свідчить про те, що аргументи прокуратури поки що не розвіяли сумніви суду щодо визначеності та послідовності обвинувачення.

Експерти наголошують, що за наявності численних неточностей та потреби в постійній процесуальній конкретизації обвинувальної версії об'єктивно виникає запитання: наскільки таке кримінальне переслідування відповідає вимогам правової визначеності та стандартам доведення «за межами розумних сумнівів».

Позиція захисту: ризик порушення незалежності суду

Сторона захисту розцінила запитання суду як фактично спрямовані на уточнення та конкретизацію обвинувальної версії, що, на думку адвокатів, може викликати сумніви в об'єктивності та незалежності суду. Захисники побоюються, що активна роль судді у формулюванні позиції обвинувачення здатна допомогти прокуратурі усунути недоліки її правової позиції, що порушує принцип змагальності сторін.

У відповідь на ці побоювання суд зазначив, що має право ставити уточнюючі запитання для з'ясування фактичних обставин справи. Однак у місії зафіксували тенденцію поступового зростання недовіри захисту до процесуальної ролі суду, що вимагає пильної уваги з боку міжнародної спільноти.

Суперечливі дані

Під час аналізу ситуації виявилися суттєві розбіжності у трактуванні дій суду. З одного боку, моніторингова місія IAC ISHR зазначає, що наявні матеріали поки що не дають достатніх підстав говорити про порушення принципу неупередженості суду, однак ці обставини потребують подальшої оцінки. З іншого боку, захист наполягає на тому, що втручання суду у формулювання обвинувачення створює прецедент, який може підірвати довіру до правосуддя загалом.

Крім того, існують суперечності в оцінці процесуальної історії справи. Прокуратура стверджує, що розслідування ведеться в суворій відповідності із законом, тоді як правозахисники вказують на те, що справу п'ять разів закривали через відсутність складу злочину, що викликає запитання щодо доцільності її подальшого ведення.

Історія справи «Роттердам+»: від 2017 до 2026 року

Розслідування справи «Роттердам+» триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п'ять разів закривала справу через відсутність складу злочину, але знову відновлювала розслідування. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, однак у грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення.

Юристи вже звертали увагу, що в розслідуванні справи «Роттердам+» зберігається низка порушень, що викликають сумніви в об'єктивності та прозорості слідства. Попри це, провадження рекомендовано для подальшого моніторингу, що підкреслює його значущість для української правової системи.

Перспективи розвитку справи

У умовах поточних процесуальних суперечностей майбутнє справи «Роттердам+» залишається невизначеним. Суд продовжить розгляд, однак ключовим фактором стане здатність прокуратури надати переконливі докази, які розвіють сумніви суду. У той же час, захист наполягатиме на дотриманні процесуальних норм та незалежності суду, що може призвести до нових судових інстанцій і, можливо, до перегляду справи.