12 серпня 2026 року, майже через десять років після початку розслідування гучної справи «Роттердам+», увага міжнародної спільноти знову прикута до процесу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). За підсумками засідання, що відбулося 23 липня, моніторингова місія Міжнародної асоціації юристів (IAC ISHR) опублікувала тривожний звіт. Експерти зафіксували дії судді, які, на їхню думку, свідчать про грубе порушення фундаментальних принципів правосуддя: змагальності, рівності сторін та неупередженості.

Суддя бере на себе роль обвинувача

Ключовим моментом, що викликав критику спостерігачів, стало поведінка судді, яка головує, під час дослідження письмових доказів. Згідно зі звітом, коли захист заперечував певні факти або трактування доказів, суддя не обмежувалася роллю арбітра, а самостійно висловлювала власне розуміння логіки обвинувачення. Місія IAC ISHR зазначає, що такі дії можуть бути об'єктивно сприйняті як спроба суду усунути недоліки позиції прокуратури.

«Будь-які дії суду, які можуть об'єктивно сприйматися як спрямовані на усунення недоліків обвинувальної версії, здатні створювати враження порушення принципів змагальності», — йдеться у висновку спостерігачів. Юристи наголошують: тягар доказування лежить виключно на прокуратурі, і всі сумніви мають тлумачитися на користь обвинувачених, а не «доводитися» суддею.

Прецеденти ЄСПЛ та процесуальний дисбаланс

У звіті місії наводяться посилання на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Зокрема, згадується справа UAB Ambercore DC та UAB Arcus Novus проти Литви, де суд наголосив, що стаття 6 § 1 Конвенції гарантує кожній стороні право на умови, які не створюють суттєвого процесуального дисбалансу. Спостерігачі вказують, що активна позиція судді у справі «Роттердам+» фактично позбавляє захист можливості ефективно представляти свою позицію, оскільки суд починає працювати в інтересах обвинувачення.

Протирічливі дані

Під час засідання захист також вказав на суттєві протиріччя в позиції обвинувачення. Зокрема, протокол наради, наданий прокурором, не містив належних ідентифікаційних відомостей, що ставить під сумнів його достовірність. Крім того, вартість вугілля в документах обчислювалася за несумірними показниками, що робить неможливою об'єктивну оцінку збитків. Захист також відзначив, що поточні пояснення прокурора розходяться з його попередніми заявами, що створює враження нестабільності обвинувальної версії.

Ефект замкнутого кола: історія справи

Справа «Роттердам+» стала символом затяжного та суперечливого розслідування. Розпочата у березні 2017 року, вона за майже десятиліття п'ять разів закривалася прокуратурою через відсутність складу злочину, але потім відновлювалася. У жовтні 2023 року ВАКС ухвалив рішення про закриття справи, проте вже у грудні того ж року Апеляційна палата суду скасувала це рішення, повернувши процес на стадію розгляду по суті. Юристи називають це «ефектом замкнутого кола», коли процес не рухається до фіналу, а циклічно повторює стадії, що підриває довіру до системи правосуддя.

Ризики для репутації української юстиції

Події 23 липня та подальші коментарі міжнародних спостерігачів створюють серйозні ризики для репутації української судової системи на міжнародній арені. В умовах, коли Україна прагне до інтеграції в європейські структури, подібні порушення базових принципів права можуть бути використані як аргумент проти ефективності антикорупційних інститутів. Якщо тенденція до змішування ролей суду та обвинувачення збережеться, це може призвести до скасування рішень ЄСПЛ та подальшої ізоляції української юстиції.