Під час дії воєнного стану в Україні поширення інформації про розташування та переміщення військових, техніки й об'єктів оборони заборонено, а за такі дії передбачена кримінальна відповідальність — аж до 12 років позбавлення волі. Про це, з посиланням на роз'яснення Міністерства оборони України, повідомляє РБК-Україна. Відомство систематизувало, які саме матеріали та канали їх поширення підпадають під обмеження, і нагадало, на які офіційні джерела слід орієнтуватися громадянам.
Правова основа обмежень
За даними Міноборони, основні обмеження визначено статтею 114-2 Кримінального кодексу України та наказом Головнокомандувача ЗСУ №73 від 3 березня 2022 року. Вони стосуються інформації, яка може допомогти противнику встановити місце перебування українських військових або дізнатися про дії Сил оборони. Відомство наголошує, що відповідальність за статтею 114-2 може наставати вже за сам факт несанкціонованого поширення інформації, якщо вона раніше не була оприлюднена уповноваженими державними органами, — при цьому доведення того, що дані фактично потрапили до противника, для настання відповідальності не вимагається.
Які деталі на фото та відео є небезпечними
У роз'ясненні зазначається, що небезпеку можуть становити навіть непрямі деталі на фото чи відео: дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості та геомітки. У сукупності такі елементи можуть дозволити встановити точне місце розташування військових. Окремо відомство вказує на ризик випадкових кадрів, на яких можна розпізнати позиції або визначити місце перебування підрозділів, навіть якщо знімок на перший погляд здається звичайним.
Де не можна публікувати: не лише ЗМІ
Обмежувальні заходи, як роз'яснює Міноборони, стосуються не лише засобів масової інформації. Поширення чутливої інформації заборонено через Facebook, Instagram, TikTok, Telegram та інші соціальні мережі, а також через приватні та групові чати, форуми, відеоплатформи й навіть у вигляді усних повідомлень стороннім людям. Таким чином, канал передачі не має значення — під обмеження підпадає і публічна публікація, і пересилання в особистих листуваннях.
Режим реального часу та репости
Особливу небезпеку, за оцінкою відомства, становлять публікації в режимі реального часу, оскільки вони можуть допомогти противнику швидко визначити ціль і скоригувати вогонь. Міноборони також попереджає, що повторне поширення інформації не стає безпечним лише тому, що вона вже з'явилася в інтернеті: неофіційні повідомлення з чутливими даними не стають законними для копіювання, пересилання чи репосту. Орієнтуватися громадянам слід на офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони, СБУ та інших уповноважених державних органів.
Відповідальність: строки та статті КК
Стаття 114-2 Кримінального кодексу передбачає різні строки ув'язнення залежно від характеру порушення; загалом за поширення забороненої інформації під час воєнного стану передбачена відповідальність до 12 років позбавлення волі. Якщо йдеться про розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, можуть застосовуватися й інші статті Кримінального кодексу — зокрема, 328 та 422.
Кадри з місць ударів: позиція СБУ та Міненерго
Нагадаємо, що раніше Служба безпеки України та Міністерство енергетики також закликали громадян не публікувати фото та відео з місць російських ударів. У відомствах пояснили, що такі матеріали можуть містити точні координати об'єктів, інформацію про масштаби пошкоджень і хід відновлювальних робіт, а також допомагати російським військовим коригувати нові атаки. У Міненерго наголосили, що публікація кадрів з місць влучань може наражати на небезпеку ремонтні бригади та ускладнювати відновлення енергетичної інфраструктури.
