Делегація Фонду Ріната Ахметова у складі учасниць пілотного проєкту «Молодь обирає Україну» та представника Офісу омбудсмена України провела міжнародний візит у Нідерланди, який завершився виступом у парламенті країни. Центральними фігурами візиту стали сестри-близнючки Ольга та Аліна з Донецька, які протягом десяти років проживали на тимчасово окупованій території, зберігаючи проукраїнську позицію, і зрештою самостійно переїхали до Києва для продовження навчання. У нідерландському парламенті дівчата розповіли про важливість системної підтримки молоді, яка повернулася з окупації або після незаконного переміщення, та про механізми її адаптації в Україні.
Десять років під тиском: життя в окупованому Донецьку
За словами сестер, життя в окупованому Донецьку супроводжувалося постійним тиском. Через український акцент дівчата отримували нижчі оцінки, зазнавали принижень з боку однолітків, а вчителі писали на них скарги. Відкрито говорити українською було небезпечно, проте Аліна самостійно вивчала мову та готувалася до вступу до українського вузу. Зрештою сестри ухвалили рішення самостійно виїхати з окупованого Донецька до Києва, щоб продовжити навчання в Україні. «Я завжди розуміла, що хочу здобути професію, розвиватися та досягати результатів у житті. Але в окупації я не бачила для себе такого майбутнього. Поступати до російського вузу не хотіла, бо розуміла, що це не дасть мені можливості реалізувати свої плани», — розповіла 19-річна Ольга, додавши, що лише повернувшись в Україну, по-справжньому відчула свободу.
Проєкт «Молодь обирає Україну»: від ізоляції до соціалізації
Сестри є учасницями пілотного проєкту «Молодь обирає Україну», спрямованого на подолання наслідків ізоляції та прискорену соціалізацію повернутої молоді. Аліна, яка мріє стати архітекторкою та після перемоги допомогти відбудувати рідний Донецьк, зазначила, що проєкт дає змогу знайомитися з менторами, які допомагають реалізовувати особисті та професійні цілі. «Для мене дуже важливо, що завдяки цьому проєкту я можу будувати своє майбутнє та отримувати підтримку. Більно бачити, як місто прийшло в занепад за роки окупації. Тому я хочу розвиватися саме в Україні», — підкреслила дівчина. Генеральна директорка Фонду Ксенія Суха заявила, що разом із державою Фонд виробляє зрозумілий маршрут підтримки, який у майбутньому може стати протоколом для молоді, що повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації.
Гаага як центр міжнародної відповідальності
У рамках візиту делегація також відвідала Посольство України в Нідерландах, де обговорили потреби української молоді. Ксенія Суха передала представникам посольства пам'ятні браслети в рамках проєкту системної допомоги захисникам Маріуполя та їхнім родинам «Серце Азовсталі». За її словами, Нідерланди посідають особливе місце в міжнародній роботі щодо України, оскільки в Гаазі розташовані Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд. Співпраця з цими інститутами, підкреслила керівниця Фонду, є критично важливою для забезпечення відповідальності Росії за злочини, вчинені на території України.
ФК «Шахтар» та Ліга чемпіонів: міжнародна вітрина проєкту
Окремим елементом нідерландського візиту стала зустріч із ФК «Шахтар», який є партнером проєкту «Молодь обирає Україну» та допомагає представляти його на міжнародній арені. Разом із Ксенією Сухою Ольга та Аліна побували на відкритій передматчевій тренуванні «гірників» в Ейндховені — давня мрія сестер побачити улюблену команду наживо нарешті збулася. Попереду їх чекає матч 1-го туру Ліги чемпіонів УЄФА ПСВ — «Шахтар», який стане першим, у якому команда вийде на поле у формі з логотипом Rinat Akhmetov Foundation. Протягом матчів Ліги чемпіонів цей логотип допомагатиме знайомити міжнародну аудиторію з історіями учасників проєкту.
Сигнал для тих, хто залишається на окупованих територіях
Ключовим посылком візиту, за словами Ксенії Сухої, стало формування чіткого сигналу для тих, хто сьогодні залишається на окупованих територіях і замислюється, повертатися чи ні в Україну. «Нам важливо дати розуміння, що в Україні його чекають, тут є можливості для навчання, роботи, розвитку та життя, а держава та партнери готові допомогти пройти цей шлях», — заявила генеральна директорка Фонду. Історія Ольги та Аліни, які протягом десяти років зберігали українську ідентичність в умовах системного тиску і зрештою самостійно перетнули лінію розмежування, стала наочним прикладом того, що такий шлях можливий і підтримується на інституційному рівні.
