Пошук позаземного розуму може отримати потужний поштовх завдяки перегляду стратегій спостереження. Вчені з проекту SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence) дійшли висновку, що сигнали інопланетних цивілізацій можуть ховатися в радіочастотних діапазонах, які десятиліттями залишалися практично без уваги.
Аналіз архівних даних показав, що сучасні телескопи вже охопили своїм променем мільйони зірок, про які астрономи навіть не підозрювали. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дослідження Інституту SETI, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Чому ми шукали не там?
Довгий час пошуки інопланетних сигналів велися в вузькому діапазоні радіочастот. Вчені вважали цю область «ідеальним місцем для міжзоряних дзвінків», оскільки саме тут фіксуються лінії випромінювання молекул води. Логіка була проста: будь-яка розвинена цивілізація має розуміти фундаментальну важливість води і обирати ці частоти для комунікації.
Однак нове дослідження доводить, що високочастотні радіохвилі можуть відкрити зовсім інший шлях пошуку технологічних сигналів. Астрономка з Манчестерського університету, доктор Луїза Мейсон, провела перше оглядове дослідження SETI за допомогою системи радіотелескопів ALMA в Чилі.
Метою стало виявлення вузькосмугових радіосигналів — техносигнатур, що вказують на роботу штучних приладів, а не на природні космічні процеси.
«Протягом десятиліть пошуки SETI зосереджувалися на відносно невеликій частині радіоспектра. Ми хотіли зрозуміти, що станеться, якщо ми подивимося десь інде», — зазначила Луїза Мейсон.
За словами дослідниці, міліметрові та субміліметрові радіодіапазони залишаються майже повністю невивченими для SETI, і мова йде про відкриття нової території для пошуку.
Ефект «зоряного побічного улову»
Під час роботи з даними Band 3 телескопа ALMA чітких сигналів позаземних технологій виявлено не було. Тим не менш, аналіз навіть чотирьох архівних спостережень довів величезний потенціал високочастотних телескопів для майбутніх досліджень.
Ключовим відкриттям став ефект радіоастрономії: коли телескоп спрямовують на одну конкретну ціль, у його поле зору одночасно потрапляють тисячі інших об'єктів. Це явище називають «зоряним побічним уловом».
Раніше кількість таких прихованих зірок оцінювали за каталогом Gaia. Мейсон застосувала більш точну галактичну модель Безансона (BGM), яка враховує віддалені, тьмяні та важкопомітні зірки. Результат виявився приголомшливим: оцінка кількості зірок, охоплених лише одним із попередніх оглядів SETI на 1327 точках спостереження, зросла з 288 тисяч до більш ніж 6,1 мільйона.
«Один із найцікавіших результатів цієї роботи — усвідомлення того, що ми досліджували набагато більше зірок, ніж вважалося спочатку», — підкреслила Луїза Мейсон.
Навіть дуже невелике спостереження може містити величезну кількість і різноманітність зірок, які ми й не планували вивчати. Поєднуючи високочастотні спостереження з галактичними симуляціями, вчені можуть краще зрозуміти, що вже перевірено і де варто шукати далі.
Що далі?
Відсутність знайденого сигналу при перших перевірках не означає, що позаземного життя не існує. Це лише свідчить про те, що в досліджених вузьких діапазонах техносигнатур не виявилося.
Астрономи сподіваються, що ці результати спонукатимуть дослідників SETI активніше освоювати високі частоти та ефективніше використовувати величезні масиви даних, які вже роками зберігаються в архівах обсерваторій по всьому світу. Можливо, відповідь на запитання «ми самі у Всесвіті?» вже записана в архівах, але ми просто не знали, як її прочитати.
