У умовах наростаючої геополітичної напруги на Корейському півострові та в Європі, Південна Корея зайняла жорстку позицію щодо військової допомоги Україні. 10 серпня 2026 року стало відомо, що Сеул офіційно не готовий постачати летальну зброю Києву, попри активні заклики українського керівництва. Це рішення продиктоване не лише внутрішнім законодавством, а й стратегічними міркуваннями безпеки в зв'язку з поглибленням військового альянсу між Москвою та Пхеньяном.

Офіційна позиція Сеула: пріоритет законодавства

Високопоставлений представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї підтвердив, що країна дотримується обережної лінії у питаннях експорту озброєнь. «Надання Південною Кореєю оборонних матеріалів будь-якій країні завжди здійснювалося в суворій відповідності з внутрішнім законодавством», — заявив чиновник. Фактично, це означає, що чинні правові рамки Сеула не дозволяють передавати Україні бойові системи, включаючи комплекси протиповітряної оборони, які так потрібні Києву для захисту від російських атак.

Замість військової допомоги, Сеул акцентує увагу на гуманітарній та інфраструктурній підтримці. Південна Корея вже надає суттєву допомогу у сферах енергетики, охорони здоров'я та освіти, продовжуючи розглядати заходи щодо відновлення миру в Україні. Однак, як зазначають експерти, це не змінює суті: постачання летальної зброї поки що не входить до політики Сеула.

Фактор КНДР: загроза на порозі

Ключовим фактором, що впливає на позицію Південної Кореї, є активізація військового співробітництва Росії та Північної Кореї. У Сеулі це сприймається як пряма загроза національній безпеці. Представник МЗС підкреслив, що таке партнерство порушує резолюції ООН і має бути негайно припинено. «Ми уважно слідкуємо за розвитком подій», — додав чиновник, натякаючи на те, що Сеул не може дозволити собі ускладнювати стосунки з Пхеньяном, перебуваючи в стані фактичної війни з ним.

На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше заявив про підготовку КНДР до розгортання 30–50 тисяч солдатів на території Росії. Це твердження стало приводом для закликів Києва до Сеула поглибити військове співробітництво, однак Сеул, судячи з усього, не збирається йти на ризик ескалації конфлікту на своєму півострові заради підтримки України.

Суперечливі дані

Існують розбіжності в оцінках масштабів загроз та можливостей співробітництва. З одного боку, українська сторона наполягає на необхідності термінового постачання систем ППО, посилаючись на критичну ситуацію на фронті. З іншого боку, південнокорейські джерела, включаючи дані моніторингу повітряного простору, вказують на те, що Сеул фіксує порушення своєї зони ППО з боку літаків РФ та Китаю. Це створює додатковий контекст: Сеул сам перебуває в стані підвищеної бойової готовності і не може дозволити собі розпиляти ресурси.

Крім того, у джерелах згадується спільна розробка Німеччини та Південної Кореї ракети для збиття КАБів (коригуваних авіаційних бомб). Однак, згідно з поточними даними, ця технологія ще не готова до масового експорту, і її поява на українському ринку у 2026 році залишається під питанням. Таким чином, надії Києва на швидке постачання таких систем можуть бути передчасними.

Перспективи та висновки

Позиція Південної Кореї залишається незмінною: гуманітарна допомога — так, летальна зброя — ні. Це рішення продиктоване складним балансом між підтримкою демократичних цінностей та необхідністю захисту власних кордонів від загрози з боку КНДР та Росії. У найближчі місяці ситуація може змінитися лише у разі радикальної зміни законодавства в Сеулі або суттєвої зміни геополітичної кон'юнктури.