Міністерство закордонних справ Республіки Корея 28 вересня 2026 року ухвалило рішення викликати виконувача обов'язків посла України в Сеулі Андрія Вешкіна. Приводом для такого жорсткого дипломатичного кроку стало публічне розкриття українською стороною деталей передачі двох полонених військовослужбовців КНДР південнокорейській стороні. Інцидент викликав серйозний резонанс у політичних колах Сеула, поставивши під загрозу поточний рівень двосторонньої взаємодії та партнерства між країнами.

Суть дипломатичного конфлікту

Під час офіційної зустрічі перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Джу доніс до українського дипломата жорстку позицію Сеула. Головною претензією корейської сторони стало категоричне заперечення Києвом факту існування попередніх домовленостей про конфіденційність. У Сеулі наголошують, що розголошення секретної інформації про передачу солдатів серйозно підриває взаємну довіру. Президент Південної Кореї Лі Чже Мен та його офіс наполягають, що режим секретності був необхідним для гарантування безпеки самих полонених та їхніх родичів, які залишилися на території КНДР.

Суперечливі дані

Ситуація супроводжується прямою контестацією версій офіційних осіб двох держав. Південнокорейська сторона стверджує, що між Києвом і Сеулом існувала чітка угода про нерозголошення деталей операції з передачі північнокорейських військовослужбовців, які потрапили в полон на Курщині. Водночас українська сторона в особі радника президента з комунікацій Дмитра Литвина повністю спростовує наявність будь-яких подібних домовленостей, заявляючи, що приховувати інформацію про долю полонених було б неправильно. Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про передачу військових ще 23 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Контекст та правові підстави Сеула

Двох солдатів КНДР українські сили захопили на Курському напрямку ще в січні 2025 року, причому один із них під час захоплення вчинив спробу самогубства. У грудні 2025 року вони надіслали офіційні листи з висловленням бажання переїхати до Південної Кореї. Згідно з конституційними нормами Республіки Корея, уродженці Півночі формально вважаються громадянами країни, що накладає на Сеул юридичне зобов'язання прийняти їх за наявності відповідного волевиявлення. Донедавна уряд Південної Кореї уникав публічного підтвердження прибуття військових через високі гуманітарні та безпекові ризики.

Наслідки та вимоги Сеула

Унаслідок кризової ситуації Міністерство закордонних справ Південної Кореї зажадало від України офіційних роз'яснень та вибачень за порушення конфіденційності. Зі свого боку, в о посла Андрій Вешкін пообіцяв оперативно передати всю повноту претензій корейської сторони офіційному Києву. Експерти зазначають, що цей інцидент може суттєво ускладнити подальшу гуманітарну та оборонну співпрацю між країнами, вимагаючи від дипломатів обох столиць виважених кроків для деескалації напруги.