Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) зробила резонансну заяву на брифінгу для парламентського комітету з розвідки, повідомивши нові деталі навколо передачі двох полонених солдатів із КНДР. За даними сеульської розвідки, ініціатива зберігати процес у суворій таємниці виходила спочатку від української сторони. У Києві нібито побоювалися, що публічне висвітлення цього делікатного питання може зірвати або негативно вплинути на майбутні обміни військовополоненими між Україною та Росією.
Передісторія та деталі дипломатичних домовленостей
Депутат опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, який був присутній на закритому брифінгу, детально переповів позицію відомства. За його словами, NIS у тісній координації з Міністерством закордонних справ Південної Кореї вела переговорний процес з українськими колегами, спираючись на спільну домовленість про конфіденційність. Сторони через кілька незалежних каналів зв'язку домовилися не виносити тему репатріації двох північнокорейських військовослужбовців у публічний простір. Бійці КНДР, які прибули в середині вересня до Південної Кореї, не мали серйозних проблем зі здоров'ям, що полегшило їхню інтеграцію та подальшу роботу з місцевими відомствами безпеки.
Публічне розкриття інформації та реакція Сеула
Ситуація кардинально змінилася 23 вересня 2026 року, коли президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН відкрито заявив про те, що відбулася передача двох полонених із КНДР Сеулу. Вже наступного дня президент Південної Кореї Лі Чже Мен публічно звинуватив Київ у порушенні попередніх домовленостей про нерозголошення, охарактеризувавши питання репатріації як вкрай чутливе для національної безпеки та дипломатії. Представники адміністрації південнокорейського лідера підкреслили, що Зеленський оприлюднив інформацію в односторонньому порядку, не погодивши формулювання та без попередніх консультацій із Сеулом.
Суперечливі дані
У цій дипломатичній історії зберігаються суттєві розбіжності в позиціях двох держав. У той час як Сеул наполягає на жорсткому порушенні домовленостей з боку України, високопоставлене джерело в Офісі президента України категорично спростувало наявність будь-яких обіцянок приховувати сам факт передачі. У Києві підкреслили, що публічно було озвучено лише загальний факт трансферу, що відбувся, без розкриття оперативних деталей і маршрутів. Проте напруження продовжило наростати, і 28 вересня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вешкіна, вимагаючи від нього офіційних пояснень і вибачень на тлі скандалу, що розгортається.
