Астрономи зафіксували ймовірні сліди витоку гелію з атмосфери екзопланети LHS 1140b, розташованої у придатній для життя зоні далекої зоряної системи. Нове дослідження, опубліковане у фаховому науковому віснику Science, відкриває принципово нові горизонти у пошуках ознак позаземного життя та вивченні потенційно населених світів за межами Сонячної системи. Попередні спостереження за допомогою космічного телескопа James Webb дозволили надійно виключити наявність багатої на водень первинної атмосфери, яка зазвичай формується разом із молодими планетами та швидко розсіюється у відкритому космосі.

Характеристики та унікальність субнептунового світу

Загадкова екзопланета LHS 1140b перевершує Землю за розміром приблизно в 1,7 раза, а її маса перевищує земну трохи більше ніж у 5 разів. Цей космічний об'єкт обертається навколо тьмяної зорі, яка приблизно в 300 разів слабша за наше Сонце, здійснюючи повний оберт лише за 24,7 земних доби. У сучасній астрономії подібні субнептунові світи викликають запеклі суперечки серед дослідників, оскільки наша Сонячна система не має прямих аналогів таких планет, хоча саме вони виявилися найпоширенішим типом об'єктів у нашій галактиці.

Пошуки вторинної атмосфери та хімічний склад

Виявлення витоку гелію може переконливо свідчити про наявність у планети вторинної атмосфери — стабільнішої, щільнішої та довговічнішої оболонки. На нашій рідній Землі аналогічна вторинна оболонка існує протягом мільярдів років, а її унікальний хімічний склад підтримується постійною складною взаємодією геології, хімічних процесів та біологічного життя. Виявлення подібних маркерів на кам'янистих планетах допомагає вченим моделювати можливі сценарії виникнення життя в інших зоряних системах.

Суперечливі дані про температурний режим

Суперечливі дані стосуються температурних умов на поверхні LHS 1140b, від яких безпосередньо залежить можливість існування рідкої води. Якщо планета ефективно поглинає все зоряне випромінювання, її середня температура без урахування атмосферного фактора має становити близько -30 °C, що за наявності парникового ефекту залишає реальний шанс на тепло і рідкі океани. Проте складніші сучасні математичні моделі демонструють, що реальна температура на поверхні може екстремально опускатися до -90 °C, перетворюючи світ на холодний аналог сучасного Марса.

Перспективи подальших досліджень

Отриманий результат є лише другим підтвердженим випадком в історії астрономії, коли вченим вдалося зафіксувати чіткий натяк на атмосферу навколо потенційно кам'янистої планети (першим об'єктом такого типу був Gliese 1214b). Проте провідні фахівці наголошують, що ці дослідження перебувають лише на початковому етапі, і для отримання абсолютно точних остаточних висновків про можливу наявність позаземного життя людству доведеться детально вивчити ще тисячі подібних атмосфер у глибокому космосі.