Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати масштабного опитування шкільних бібліотек, яке показало, що літературу мовами корінних народів або національних меншин мають понад 700 навчальних закладів у різних областях країни. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію пресслужби МОН. Дослідження, проведене в період з 11 вересня по 9 жовтня 2026 року, охопило понад 10 тисяч навчальних закладів державної та комунальної форм власності й стало одним із найширших за охопленням зрізів стану бібліотечних фондів у школах країни.
Масштаб дослідження та рівень відгуку
Метою опитування було з'ясувати актуальний стан шкільних бібліотек, з особливою увагою до мовного складу бібліотечних фондів та наявності літератури мовами корінних народів України й національних меншин. За даними міністерства, інформацію про мовний розподіл літератури надали понад 92% опитаних закладів, що, за оцінкою МОН, забезпечує високу репрезентативність отриманих даних і дозволяє говорити про реальну картину, а не про вибіркову вибірку.
Література мовами корінних народів
Про наявність літератури мовами корінних народів України повідомили 189 шкіл. У міністерстві зазначили, що в закладах, де представлена така література, її середня частка в загальному бібліотечному фонді становить 4,7%. Опитування також дозволило визначити регіони-лідери за кількістю закладів із відповідною літературою та за обсягом найбільших за кількістю примірників фондів, хоча у відкритих матеріалах пресслужби конкретний перелік областей не розкривається.
Фонди мовами національних меншин
Значно ширше представлена література мовами національних меншин, які проживають в Україні: про її наявність повідомили 677 шкіл. Загалом ці фонди налічують 921 246 примірників, а середня частка такої літератури в загальному бібліотечному фонді закладів, де вона є, становить 13,4%. Як і в попередній категорії, саме ті самі регіони, що й за фондами корінних народів, мають найбільші за обсягом книжкові зібрання мовами національних меншин.
Перетин категорій і причини відмінностей
У межах опитування 128 шкіл повідомили, що мають літературу обох категорій одночасно, що становить близько 1,8% закладів, які надали інформацію про мовний склад відповідних фондів. Виходячи з отриманих даних, у МОН дійшли висновку, що фонди літератури мовами корінних народів і національних меншин суттєво відрізняються. Однією з можливих причин міністерство називає більшу кількість етнічних спільнот, що належать до національних меншин, а отже, і ширше мовне різноманіття відповідних видань. На доступність такої літератури, за оцінкою МОН, також можуть впливати культурні зв'язки, які підтримують представники національних меншин з іншими країнами.
Що далі: оновлення та актуалізація фондів
У міністерстві наголошують, що результати опитування допоможуть не просто оцінити представленість літератури мовами корінних народів і нацменшин у шкільних бібліотеках різних регіонів, а й цілеспрямовано оновлювати фонди. При цьому для визначення реальних потреб, як зазначають у МОН, важливо враховувати не лише кількість примірників, а й актуальність видань, їх відповідність віку та інтересам дітей, а також мовні потреби учнівства в конкретних громадах. Таким чином, дослідження закладає основу для адресної роботи з бібліотечними фондами в умовах, коли частина українських бібліотек і видавничих потужностей продовжує страждати від ворожих атак.