У Кардіффі вперше в історії Об'єднаного Королівства одночасно керовані націоналістичними партіями три юрисдикції — Шотландія, Уельс і Північна Ірландія — виступили на спільній пресконференції. Перші міністри Джон Свінні (Шотландська національна партія, SNP), Рун ап Іорверт («Плейд Кімру») і Мішель О'Ніл («Шінн Фейн») підписали «меморандум про взаєморозуміння» і публічно заявили про право своїх націй самостійно визначати своє майбутнє. Зустріч, за словами глави «Шінн Фейн» Мері Лу Макдональд, яка приєдналася до заходу, назвали «історичною подією» та «рішучим моментом у конституційному розвитку Великої Британії».

Історична конфігурація влади

Підкреслюється, що це перший випадок, коли всі три частини Об'єднаного Королівства очолюють представники націоналістичних партій. Політики заявили, що «часи Вестмінстера підходять до кінця», а політичний ландшафт на Британських островах змінюється. Свінні назвав зустріч «рішучим моментом у конституційному розвитку Великої Британії», а учасники загалом зазначили, що їхні політичні рухи набирають обертів і конституційні зміни стають дедалі ближчими. Лідери закликали визнати право їхніх націй на самовизначення і вимагали, щоб уряд Великої Британії готувався до можливих конституційних змін у кожній юрисдикції та сприяв їх проведенню.

Різні цілі, спільна платформа

Важливо, що у трьох політичних сил суттєво різняться кінцеві цілі. Шотландська національна партія виступає за повну незалежність Шотландії, «Плейд Кімру» прагне до незалежності Уельсу, а «Шінн Фейн» — за об'єднання Північної Ірландії з рештою Ірландії. Попри ці розбіжності, лідери заявили про спільну рішучість домогтися, щоб голоси їхніх націй були почуті, і підкреслили, що кожна нація визначить свій подальший шлях самостійно і в свій час. Таким чином, єдиної конституційної програми немає — є координація дій навколо спільного принципу самовизначення.

Меморандум і ставка на ЄС

Підписаний «меморандум про взаєморозуміння» передбачає співпрацю задля побудови більш «сильної та справедливої економіки», розвитку власних енергетичних ресурсів і спільного просування інтересів націй. Окремим пунктом у документі зафіксовано, що майбутнє цих націй «лежить у Європейському Союзі». Мері Лу Макдональд, коментуючи підписання, заявила: «Це той момент, коли ми колективно відстоюємо наше невід'ємне право вирішувати наше майбутнє». Формулювання щодо ЄС має характер політичної декларації про бажаний статус, а не юридично оформленого рішення про вихід зі складу Об'єднаного Королівства або вступ до Союзу.

Контекст: громадська думка та опитування

Заяви лідерів збіглися з ширшим зсувом у настроях британського суспільства. За даними опитування, проведеного у квітні 2026 року, 53% британців підтримують повернення країни до Європейського Союзу; серед виборців лейбористів, ліберал-демократів і «зелених» рівень підтримки перевищив 80%. Цей фон посилює резонанс кардіффської зустрічі та підкреслює, що конституційне питання перестало бути виключно «периферійним» для Вестмінстера. При цьому експерти та самі учасники зустрічі підкреслюють: меморандум не скасовує чинного конституційного порядку, а фіксує наміри і створює рамку для майбутніх переговорів про статус націй.