Міністерство оборони України вперше офіційно підтвердило, що переданий Швецією літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління ASC 890 вже виконує бойові вильоти. Як уточнили в оборонному відомстві, машина перебуває на бойовому чергуванні останні шість місяців — з березня 2026 року. За даними РБК-Україна, це заявлення стало першим публічним підтвердженням із Києва того, що шведський апарат не просто переданий, а фактично інтегрований у бойовий контур Сил оборони.
Що таке ASC 890 і чому це історичний крок
Літак відомий під кількома назвами: ASC 890, Saab 340 AEW&C або S-100B Argus. Рішення про його передачу Україні Швеція оголосила ще у травні 2024 року, і з того моменту воно розглядалося як по-справжньому історичне. За словами міністра оборони Швеції Пола Йонсона, саме ASC 890 відкриває для Сил оборони нові можливості в протидії повітряним та морським цілям, а в поєднанні з винищувачами F-16 суттєво посилює бойові здібності української авіації.
Технічні можливості: радар, що «бачить» на 250 км
Ключова особливість машини — здатність виявляти повітряні цілі на значній відстані. Як пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко, для ASC 890 не є проблемою виявити ворожий літак на відстані 200–250 км або ракету — на 150–200 км. Це дозволяє будувати картину повітряної обстановки з випередженням, чого не вдавалося робити з наземних позицій.
Формування повноцінної ППО після десятиліть без ДРЛО
Романенко наголосив, що після розпаду СРСР Україні не дісталися літаки радіолокаційного виявлення, і протягом кількох десятиліть повітряна обстановка відстежувалася лише за допомогою наземних радарів. Отримання ASC 890, за його словами, нарешті дозволило сформувати повноцінну систему протиповітряної оборони. Таким чином, шведський літак ДРЛО став не просто новою одиницею техніки, а елементом, що закриває багаторічну структурну прогалину в обороні.
