Президент США Дональд Трамп поширив у своїй соцмережі Truth Social публікацію The Washington Post, у якій журналіст Марк Тіссен пропонує рішення хронічної нестачі ракет-перехоплювачів для української протиповітряної оборони. Центральна ідея матеріалу — надати Києву ліцензію на виробництво власних перехоплювачів, що, на думку автора, одночасно допомогло б Україні, союзникам США та самим Сполученим Штатам. Як повідомляє РБК-Україна, Трамп не супроводив репост власними коментарями, проте сам факт його публікації в особистому акаунті розглядається спостерігачами як завуальована підтримка ініціативи.

Суть пропозиції Washington Post

У публікації підкреслюється, що Вашингтон змушений балансувати між трьома суперечливими потребами: забезпечити Україну ракетами Patriot, поповнювати власні стратегічні запаси та задовольняти інші військові завдання по всьому світу. Тіссен вказує, що одним із «очевидних рішень» є ліцензування виробництва перехоплювачів на території України. При цьому автор звертає увагу на ключове обмеження: Україні не обов'язково передавати технологію найсучаснішої версії — PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE). За його словами, передача передових технологій створює реальний ризик їхньої витоку в Росію, і саме це, за даними видання, є головним перешкодою, через яку з моменту перших заяв Трампа практичного прогресу не відбулося.

Конкретні варіанти перехоплювачів

Як компромісні рішення Washington Post називає два типи ракет. Перший — PAC-3 Adapted Capability Effector (PAC-3 ACE), новий, дешевший перехоплювач компанії Lockheed Martin, що забезпечує, за даними автора, близько 70% точності сучасної версії за вартістю менше половини від неї. Другий — більш стара ракета PAC-2 GEM-T виробництва Raytheon, на яку для України вже укладений контракт на виробництво на новому підприємстві в Німеччині. Тіссен також пропонує тимчасове рішення: Вашингтону слід «натиснути» на Південну Корею, щоб Сеул передав Україні свої зенітні ракети M-SAM II, які автор називає «корейським Patriot». Крім того, в рамках потенційної ліцензійної угоди Україна могла б передавати частину вироблених перехоплювачів країнам НАТО для поповнення їхніх запасів, що дозволило б частково зняти навантаження з американських виробничих ліній.

Позиція Конгресу та тиск на Пентагон

Попри те, що Білий дім не поспішає ініціювати запуск виробництва, у Конгресі наполягають на термінових діях. Член Палати представників Майк Тернер публічно закликав президента та Пентагон «рухатися якомога швидше», щоб Україна отримала можливість захищатися. Його слова відображають наростаюче роздратування в законодавчому органі через те, що, за оцінкою Washington Post, навіть дозвіл на виробництво не вирішить нагальної проблеми: розгортання нових ліній потребуватиме часу, тоді як потреба в перехоплювачах існує вже зараз, в умовах тривалих масованих ударів по українській інфраструктурі.

Суперечливі дані

У заявах самого Трампа з цього питання простежується помітна неузгодженість. З одного боку, під час саміту НАТО в Анкарі у липні 2026 року, а потім і на зустрічі з Володимиром Зеленським у Вашингтоні в кінці того ж місяця, президент США заявляв про готовність дозволити Україні виробляти ракети-перехоплювачі Patriot за ліцензією. З іншого боку, вже через кілька днів на засіданні уряду в Кемп-Девіді він заявив, що остаточної домовленості немає і Сполучені Штати мають «дуже обережно ставитися до передачі секретів цієї зброї». Таким чином, публічна риторика готовності до ліцензування та фактична позиція адміністрації — обережне уникнення конкретних зобов'язань — залишаються в напрузі. Washington Post фіксує, що за весь час з моменту перших заяв жодного практичного рішення щодо передачі технологій чи підписання ліцензійної угоди прийнято не було.

Значення репосту для подальшої динаміки

Оскільки Трамп поділився статтею Тіссена в Truth Social, це, за оцінкою українських та американських спостерігачів, можна розцінювати як сигнал, що ідея ліцензування виробництва перехоплювачів в Україні отримала певну підтримку на рівні Білого дому. Водночас, як підкреслює сам автор публікації, репост не скасовує ні технологічних обмежень, ні часових рамок: навіть за найсприятливішим сценарієм запуск виробництва займе місяці, а українська ППО потребує перехоплювачів уже сьогодні. Таким чином, поширена Трампом публікація пропонує не просто передати Україні готові ракети, а розглянути системне залучення українського оборонного промислу до створення елементів зенітно-ракетного щита — і саме в цьому, ймовірно, полягає причина, чому ідея сподобалася президенту США.