У понеділок, 14 вересня, в Україні розгорівся новий політико-правовий скандал, в центрі якого опинився генеральний прокурор Руслан Кравченко. Вранці він оприлюднив відеозвернення, у якому повідомив про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семену Кривоносу, а також про другу підозру на адресу особи з оточення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка. На тлі заяв антикорупційних органів про те, що дії Кравченка є продовженням системної атаки на незалежні структури, стало відомо, що сам генпрокурор в ніч на 14 вересня виїхав за кордон. Ситуацію погіршило публічна вимога президента Володимира Зеленського звільнити Кравченка та подання про відставку, яке вже надійшло до Верховної Ради.

Підозра директору НАБУ та оточенню САП

За словами Кравченка, Семену Кривоносу оголошено підозру у «підробці документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні». Друга підозра, як заявив генпрокурор, стосується особи з оточення голови САП Олександра Клименка і пов'язана з «впливом на суддів ВАКС та сприянням ухиленню від мобілізації». Кравченко оприлюднив тексти підозр і стверджував, що вони зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, хоча, за наявними даними, відповідні справи були відкриті ще у 2014 та 2025 роках відповідно. У НАБУ та САП розцінили ці кроки як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи; у бюро, зокрема, спростували сам факт підозри та вилучення справ.

Реакція Офісу президента та шлях до відставки

Джерела в оточенні Володимира Зеленського запевнили, що ініціатива Кравченка є його особистою самодіяльністю і не узгоджувалася з Офісом президента. Один із співрозмовників видання охарактеризував ситуацію так: «Він збожеволів. Можна, перелякався». Сам президент у своєму Telegram-каналі заявив, що у Кравченка є лише один шлях — звільнення, і закликав народних депутатів негайно підтримати це рішення. До Верховної Ради вже надійшло офіційне подання про відставку генпрокурора. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, документ буде розглянуто на засіданні профільного комітету в найближчі години, а парламентське голосування щодо відставки заплановано на 15 вересня.

Виїзд за кордон: «командування» чи втеча?

За даними джерел, Руслан Кравченко залишив Україну в ніч на 14 вересня о 02:30 через пункт пропуску на кордоні з Польщею. Сам генпрокурор підтвердив свій виїзд, проте назвав його «загранкомандуванням» з метою інформування міжнародних партнерів про «ризики антикорупційної системи». Уже перебуваючи за кордоном, він почав публікувати власні «записи» щодо Кривоноса, що стосуються подій, які він описує як такі, що сягають майже 20-річної давнини, — зокрема, про нібито фіктивне усиновлення дитини для амністії у справі про хабарі студентів 2009 року.

Суперечливі дані

У подіях останніх доби є кілька невідповідностей, які важливо відобразити чесно. По-перше, Кравченко стверджує, що підозри зареєстровані в ЕРДР, при цьому, за наявними відомостями, справи були відкриті у 2014 та 2025 роках — тобто їхнє «підписання» зараз не збігається з логікою реєстрації. По-друге, сам факт підозри Кривоносу та вилучення матеріалів справ категорично спростовується НАБУ, тоді як Кравченко наполягає на протилежному і звинувачує антикорупційні органи у викраденні матеріалів під час обшуків у справі «Карфаген». По-третє, характер виїзду трактується по-різному: джерела та президентський наратив малюють картину відсторонення та тиску, а сам Кравченко називає поїздку робочим «командуванням». Нарешті, заяви про те, що президент «політично стримував» його рішення, не підтверджені Офісом президента, який, навпаки, публічно вимагає звільнення генпрокурора.

Хто може стати спадкоємцем

У мережі з'явилися чутки про те, що спадкоємцем Кравченка може стати голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Проте кілька джерел спростували цю інформацію, а сам Гетманцев особисто заперечував подібні плани, написавши, що «поки що, ні». Таким чином, питання про майбутнього голову Офісу генпрокурора на момент публікації залишається відкритим.

Контекст: операція «Карфаген»

Скандалу передувало заявлення самого Кравченка про подання у відставку 7 вересня — на тлі оприлюднених НАБУ та САП матеріалів спецоперації «Карфаген», в рамках якої розслідуються можливі злочини з залученням посадових осіб Офісу генпрокурора. За даними слідства, в ході операції розкрито злочинну організацію, причетну до «прикриття» шахрайських кол-центрів; антикорупційні органи провели обшуки в приміщеннях ОГП. У справі вже є перші арештовані: зокрема, 6 вересня під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн гривень заключено Сергія Кропиву («Канцлер»), відстороненого начальника Департаменту міжнародної співпраці Офісу генпрокурора. Зустріч Кравченка з президентом Зеленським передувала його заяві про відставку, що робить поточну ескалацію логічним продовженням конфлікту навколо «Карфагена».