У вівторок, 15 вересня, Верховна Рада України має розглянути подання президента Володимира Зеленського про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка. За словами глави держави, голосів народних депутатів для підтримки відставки має бути достатньо. Зеленський публічно закликав усіх народних депутатів підтримати рішення про звільнення генпрокурора, зазначивши, що він уже відсторонив Кравченка власним указом, а подання про звільнення направлено до парламенту. «Україна бачила причини для цього, і голосів має бути достатньо», — підкреслив президент.
Хронологія скандалу навколо Офісу генпрокурора
Криза навколо Кравченка почалася на початку вересня. 4 вересня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) заявили про розкриття злочинної організації в Офісі генерального прокурора, яка, за даними слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів. У той самий день було затримано заступника начальника міжнародного департаменту ОГП Сергія Крапіву. Пізніше, 7 вересня, Кравченко прокоментував згадки свого імені на оприлюднених записях, заявивши, що зафіксовані на них розмови «не мають жодного стосунку» ні до нього, ні до прокуратури. Кульмінацією стало 14 вересня: Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, після чого Зеленський внесло до Ради подання про звільнення генпрокурора та відсторонив його від посади указом.
Позиція Зеленського та повестка парламенту
Президент пов'язав звільнення Кравченка з необхідністю «поставити крапку» в історії з шахрайськими кол-центрами в Україні. За його словами, у повестці дня перебувають законопроєкти про впровадження суворої кримінальної відповідальності за діяльність таких кол-центрів, і він просив народних депутатів підтримати ці ініціативи. Таким чином, голосування щодо відставки генпрокурора вписується в ширший пакет антикорупційних та правоохоронних заходів, які Банкова намірує просувати через парламент.
Суперечливі дані
Версії сторін щодо суті скандалу суттєво розходяться. З одного боку, НАБУ та САП стверджують про існування злочинної організації безпосередньо в Офісі генпрокурора, «кришуvali» кол-центри, а Офіс президента заявляв, що рішення Кравченка підписати підозру директору НАБУ Кривоносу не було узгоджено з Банковою. З іншого боку, сам Кравченко заперечує свою причетність до прикриття діяльності кол-центрів, вказуючи, що працівника прокуратури, який може бути пов'язаний із справою, уже відсторонили від посади, і наполягає, що оприлюднені записи не мають стосунку ні до нього, ні до прокуратури. Додаткової напруженості додає той факт, що вночі Кравченко виїхав з України через пункт пропуску на кордоні з Польщею, назвавши це відрядженням за кордон, — у момент, коли проти нього фактично ініційовано процедуру звільнення. Ці розбіжності в оцінках та хронології дій сторін потребують уважного фактчекінгу при подальшому висвітленні теми.
Що далі
Ключовою подією найближчих днів стане саме голосування в Верховній Раді 15 вересня. Якщо подання про звільнення буде підтримане достатньою кількістю голосів, Кравченко офіційно залишить посаду генерального прокурора, що відкриє питання призначення нового керівника Офісу генпрокурора. Паралельно парламент має розглянути законопроєкти про посилення відповідальності за шахрайські кол-центри. Результати голосування та реакція правоохоронних органів визначать подальшу динаміку конфлікту між Банковою, Офісом генпрокурора та антикорупційним блоком.
