Президент України Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Руслана Кравченка від посади генерального прокурора. Як повідомляють українські видання зі ссылкой на текст документа, в указі прямо зазначено: «Відсторонити Кравченка Руслана Андрійовича від посади генерального прокурора». Рішення прийнято на тлі резонансного розслідування НАБУ та САП, яке отримало назву «Карфаген», а також на тлі того, що 14 вересня Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу і, за наявними даними, залишив країну.

Указ і правове підґрунтя

У тексті указу глава держави обґрунтував своє рішення посиланням на частину 2 статті 11 Закону України «Про воєнний стан». Саме цей нормативний акт наділяє президента повноваженнями відстороняти від посади осіб, призначення та звільнення яких належать до його компетенції або погоджуються ним. Таким чином, відсторонення було здійснено не через стандартну процедуру погодження з Верховною Радою, а через особливий правовий режим воєнного стану, що суттєво прискорює процес і знімає необхідність у голосуванні парламенту.

Справа «Карфаген» і зв'язок із Кравченком

Фон для кадрового рішення стало гучне розслідування НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури, відоме як «Карфаген». За даними слідства, один із топ-чиновників Офісу генерального прокурора міг «кришувати» шахрайські колл-центри, які виманювали гроші у громадян. Головним фігурантом справи став заступник начальника департаменту міжнародно-правової співпраці ОГП Сергій Кропива. На оприлюднених плівках також фігурував сам генеральний прокурор Руслан Кравченко: за версією слідства, Кропива організовував переліт співжителки Кравченка до Іспанії незадовго до того, як туди в відрядження мав виїхати сам генпрокурор.

Звільнення, підозра Кривоносу та втеча за кордон

Хронологія подій останніх днів виглядає суперечливо. 7 вересня стало відомо, що Кравченко подав у відставку, однак для повноцінного звільнення цього рішення було недостатньо — потрібна була підтримка Верховної Ради. 14 вересня, у день підписання указу про відсторонення, Кравченко несподівано підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За наявними даними, того ж дня він залишив територію України. Сукупність цих кроків — відставка, підозра голові антикорупційного органу та виїзд за кордон — посилює тиск на фігуру Кравченка і ставить додаткові питання щодо його подальшої правової відповідальності.

Суперечливі дані

У публічній картині подій є помітна процесуальна незбіжність. З одного боку, 7 вересня Кравченко подав у відставку, і за стандартною процедурою його звільнення мало бути підтверджено Верховною Радою. З іншого боку, 14 вересня президент не став чекати рішення парламенту, а скористався особливим повноваженням, наданим законом про воєнний стан, і відсторонив його указом напряму. Таким чином, фактично паралельно існували два сценарії — «відставка з погодженням у Раді» та «відсторонення указом президента», — і другий виявився реалізованим. Крім того, сам факт підписання Кравченком підозри директору НАБУ Кривоносу в день власного відсторонення та подальший виїзд за кордон викликають питання щодо того, чи є це кроком у межах повноважень генпрокурора, чи ж спробою вплинути на слідство, що сторони поки не прокоментували однозначне.

Що далі

Відсторонення від посади не тотожне остаточному звільненню і не знімає з особи кримінальної чи дисциплінарної відповідальності. Ключовими питаннями залишаються: як буде оформлено остаточне припинення повноважень Кравченка, чи буде розслідування «Карфаген» розширено на інших фігурантів, і як прокуратура та НАБУ реагуватимуть на підписану Кривоносу підозру, враховуючи, що сам Кравченко, за даними ЗМІ, перебуває за кордоном. Ці обставини визначають подальшу динаміку як всередині антикорупційної системи, так і в публічному полі.