Голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська в інтерв'ю РБК-Україна для проєкту «Не перебивайте!» з Володимиром Куренним категорично відхилила ідею проведення пілотних або окремих місцевих виборів на Закарпатті. За її словами, подібний крок в умовах чинного воєнного стану є не лише юридично неможливим, а й політично саморуйнівним для центральної влади. Експертка наголосила, що спроба «точково» перезавантажити владу в окремо взятому регіоні миттєво втратить будь-який виборчий контекст і перетвориться на жорстке політичне протистояння.
Політична пастка: чому «демократичний експеримент» стане кризою
Айвазовська пояснила, що будь-які окремі вибори на Закарпатті сприйматимуться суспільством і політикумом не як демократичний експеримент, а як спроба центральної влади «звести рахунки з місцевими елітами або перевірити адмінресурс». В умовах, коли решта країни позбавлена можливості обирати місцеві органи влади, призначення голосування лише в одному регіоні виглядає як політична вибірковість. Це неминуче призведе до звинувачень на адресу Банкової у спробі «перерозподілити» вплив у регіоні під прикриттям аргументів безпеки. Така вибірковість також створить небезпечний прецедент сегрегації виборців і спровокує обурення в інших відносно спокійних тилowych областях, де громадяни ставитимуть запитання, чому їхнє право голосувати порушується.
Конституційний заборона: правова стіна, яку не обійти
Окрім політичного підтексту, ідея натикається на фундаментальні норми Конституції України та Виборчого кодексу. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах воєнного стану прямо забороняється проведення виборів Президента, Верховної Ради та місцевих рад. «Ми не можемо шматками вмикати або вимикати демократію в окремих регіонах, коли в країні діє єдиний правовий режим воєнного стану, — наголошує Айвазовська. — Виборче право має бути загальним і рівним для всіх громадян, незалежно від того, де саме вони перебувають». Таким чином, навіть за наявності політичної волі провести голосування в одному регіоні, правова база не дозволяє обійти цей заборона без зміни законодавства, що саме по собі потребуватиме рішення Верховної Ради і, ймовірно, згоди Президента.
Три практичні бар'єри: реєстри, конкуренція та безпека
Експертка виділила три ключові практичні перешкоди, які роблять проведення виборів на Закарпатті нереалістичним навіть за гіпотетичного зняття юридичних обмежень. По-перше, застарілі реєстри: через величезний потік внутрішньо переміщених осіб списки виборців у регіоні фактично не відповідають дійсності, а мільйони людей опиняться поза виборчим процесом. Закарпаття залишається одним із лідерів за кількістю зареєстрованих ВП, і без масштабної актуалізації Державного реєстру виборців проведення голосування за старими списками тягнутиме масові порушення прав громадян. По-друге, заморожена конкуренція: повноцінний виборчий процес неможливий, коли частина потенційних кандидатів і партійних активістів перебуває в лавах ЗСУ, а партійні організації функціонують в обмеженому режимі. По-третє, питання безпеки: навіть найбезпечніший регіон під час виборів стане мішенню номер один для ворожих ракетних ударів, атак БПЛА та спроб дестабілізації, що робить сам факт проведення голосування тригером для ескалації.
Альтернатива: підготовка до єдиних післявоєнних виборів
Айвазовська підсумувала, що замість небезпечних регіональних експериментів владі слід зосередитися на підготовці єдиної правової рамки для перших загальнонаціональних післявоєнних виборів. За її переконанням, саме системна робота над виборчим законодавством, актуалізацією реєстрів і створенням умов для безпечного голосування на всій території країни є пріоритетом, а не точкові «пілоти», які несуть у собі більший ризик, ніж користь. Раніше, як повідомляло РБК-Україна, президент Володимир Зеленський називав умову для проведення виборів в країні і пояснював, чому негативно ставиться до цієї ідеї в поточних реаліях, вказуючи на потенційні наслідки для всього держави.
