Питання про те, чи можна проводити вибори в умовах повномасштабної війни, залишається одним із найдискусійніших в українському суспільстві. В ефірі проєкту РБК-Україна «Не перебивайте!» з Володимиром Куренним голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, колишня учасниця мінського процесу, детально розібрала, чому спроби організувати голосування зараз несе колосальні ризики для легітимності влади і можуть призвести до політичного хаосу, а також як, на її думку, країна має готуватися до перших післявоєнних виборів.

«Вікно можливостей» для Москви

Відповідаючи на тезу про те, що «демократія не може бути заручницею Путіна», Айвазовська заявила, що саме російський лідер зацікавлений у проведенні виборів в Україні. За її словами, Москва усвідомлює це як «унікальне вікно можливостей», щоб підривати легітимність інститутів влади і вивести суспільство в гострі політичні дебати без визнаного всіма результату. Експертка нагадала, що ще в рамках мінського процесу росіяни розглядали українські вибори як ключовий інструмент впливу, а до 2014 року вкладали значні ресурси у фінансування партій і медіа — як приклад вона назвала партію ОПЗЖ з трьома телеканалами, ймовірно купленими за пов'язані з Кремлем кошти.

Чому електронне голосування і пошта — це ризики

Айвазовська підкреслила, що йдеться не лише про організацію процесу, а й про те, чи прийме суспільство його результат: «Можна провести процес, але якщо довіри до нього не буде — результат не матиме легітимності». Вона заявила, що в Росії є «тисяча і один рецепт» дестабілізації, і тому категорично проти електронного голосування, назвавши його найпростішим шляхом для ворога — зламати систему або запустити кампанію про «масові фальсифікації». Голосування поштою вона також вважала невалідним, оскільки українська пошта може стати прямою ціллю атак. Найбільш захищеною формою експертка назвала класичне особисте голосування.

Легітимність влади і цифри довіри

На питання про те, чи не час змінювати систему через скандали і корупцію, Айвазовська посилилася на цифри: довіра до президента, за її словами, залишається масштабною — понад 65%, що вона назвала дуже високим рівнем легітимності, особливо для політика, фактично відбюрового другий термін. Експертка відзначила, що перед повномасштабним вторженням рейтинг Володимира Зеленського був приблизно на 25% нижчим, ніж зараз, і підкреслила, що у органів влади, обраних у 2019–2020 роках, проблем із визнанням суспільством і інститутами їхнього права приймати законні рішення немає.

Шлях до failed state і проблема верховенства права

Визнавши серйозні проблеми з добрими управлінськими практиками і верховенством права, Айвазовська вказала, що вони не виникли вчора: до 2022 року Україна мала високорозвинену електоральну демократію (оцінка понад 8 із 10 у міжнародних рейтингах), при цьому рівень верховенства права і боротьби з корупцією становив близько 2 балів із 10 — діяло «телефонне право» і розкрадання державних коштів. Вона попередила, що вибори під час війни априорі не будуть конкурентними, оскільки за воєнного стану влада отримає всі інструменти впливу, а опозиція і нові сили — ні. Сценарій із явкою 10% або масованими обстрілами в день голосування, за її словами, призведе до обрання мізерною кількістю голосів і стане шляхом до failed state — державі, що втратила легітимну основу.

Перспективи: війна на 10–15 років?

Коментуючи гіпотезу про десятиліття війни, Айвазовська висловила сумнів, що економіка обох держав витримає такий конфлікт: якщо жодна сторона не переможе, конфлікт зазвичай припиняється, коли обидві сторони виснажені, після чого починаються переговори. Вона також поставила питання про те, що може змінити процедурне голосування за відсутності умов для свободи слова, свободи пересування і політичної конкуренції, і закликала бути суб'єктними і самостійно визначати умови, за яких перші післявоєнні вибори стануть по-справжньому захищеними.